Якщо ж керівник наполягає на виконання відданого ним розпорядження і відновлює його у письмовій формі, посадова особа зобов'язана виконати його. В цьому випадку особа, виконуюча розпорядження, не може притягати до відповідальності.

Розпорядження ж, яке само по собі є злочином, у жодному випадку не повинне бути виконане. Виконавець подібного розпорядження не звільняється від відповідальності.

Всі дії і акти органів управління і посадових осіб є, згідно Конституції, предметом судового контролю. Тільки дії Президента Республіки, здійснювані їм одноособово, і вирішення Вищої військової ради - поза сферою судового контролю. Судові органи обмежені, згідно Конституції, лише перевіркою відповідності дій і актів органів управління і посадових осіб законам.

Судова система Туреччини і процедура судового розгляду регламентуються законом.

Конституція ухвалює, що суди незалежні при виконання своїх обов'язків і ухвалюють рішення відповідно до Конституції, закону і права, згідно своїй совісті і внутрішнім переконанням.

Жоден орган, ніякі власті, інстанції або особи не можуть наказувати або давати розпорядження судам і суддям, що стосуються здійснення правосуддя, не можуть направляти циркуляри, давати рекомендації і пропозиції.

У Великих Національних Зборах не можуть, подаватися запити, проводитися обговорення або робитися які б то не було заяви з приводу застосування судових повноважень відносно того, що розглядається судом справи, що знаходиться у виробництві.

Органи законодавчої і виконавчої влади повинні виконувати вирішення суду і не можуть ні змінювати їх, ні затримувати їх виконання.

Судді і прокурори, згідно Конституції, не можуть бути звільнені або відправлені на пенсію до досягнення 65 років.

Судами вищої інстанції в Туреччині є: Конституційний суд, Вищий апеляційний суд, Державна Рада, Вищий військовий апеляційний суд, Вищий військовий адміністративний апеляційний суд, Суд по врегулюванню розбіжностей.

Конституція містить розпорядження, що стосуються складу, формування, юрисдикції і порядку діяльності цих судів.

Важливу роль в організації і діяльності судових органів і прокуратури грає установлена Конституцією Вища Рада суддів і прокурорів.

Частина четверта Конституції Туреччини присвячена деяким фінансово-економічним питанням країни. У Конституції, зокрема, містяться основні положення, що регламентують процедуру ухвалення державного бюджету і здійснення контролю за його виконання.

Конституція виключає можливість надання Раді міністрів права на видання ухвал, що мають силу закону, вносять поправки до державного бюджету.

Конституція зобов'язує державу планувати економічний, соціальний і культурний розвиток країни. План, згідно Конституції, повинен стимулювати національне накопичення і підвищення продуктивності, забезпечувати стабільність цін і збалансованість зовнішніх платежів, сприяти капіталовкладенням і зростанню зайнятості, а також ефективному використанню природних ресурсів, враховувати суспільні інтереси і потреби. Підприємницька діяльність в Туреччині здійснюється відповідно до державного плану.

Згідно Конституції, держава зобов'язана приймати заходи, що забезпечують і стимулюючі нормальне звернення грошей, кредиту, капіталу, ринку товарів і послуг, а також заходи, що перешкоджають фактичному виникненню монополій і картелів на ринках або їх освіті на основі угод.

Конституція Туреччини встановлює: природні багатства і ресурси знаходяться у володінні держави і контролюються їм. Право розвитку і розробки цих багатств належить державі. Держава може на певний термін надати це право фізичним або юридичним особам. Питання про те, які природні багатства і ресурси розробляються і розробляються державою спільно з фізичними і юридичними особами або безпосередньо фізичними і юридичними особами, залежить від безумовно вираженого в законі дозволу. Умови, якою повинні слідувати при цьому фізичні і юридичні особи, а також методи і принципи здійснюваного державою спостереження і контролю, так само як і санкції, визначаються законом.

Держава, згідно Конституції, зобов'язана приймати заходи, що забезпечують розвиток кооперації, заходи по захисту інтересів споживачів, а також по захисту і підтримці дрібних торговців і ремісників.

Частина сьома Конституції Туреччини містить положення, що стосуються процедури внесення змін в текст Конституції.

У Туреччині правом законодавчої ініціативи, що стосується зміни Конституції, володіє група депутатів чисельністю не менше 1/3 від загального числа членів Великих Національних Зборів. Законопроект про зміну Конституції обговорюється двічі на засіданні Великих Національних Зборів, і конституційна поправка вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало 3/5 від загального числа депутатів Зборів.

Президент Республіки може повернути прийнятий Великими Національними Зборами закон про зміну Конституції на розгляд Зборів. Але якщо парламент Туреччини подолає 2/3 голоси вето Президента на закон про зміну Конституції, Президент може винести цей закон на референдум. Для ухвалення закону про зміну Конституції шляхом референдуму потрібний, щоб за нього проголосувала більше половини громадян, що володіють виборчим правом.

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний Університет ім. В.Стефаника

Юридичний інститут

на тему :

Конституція Туреччини

Виконала

студентка групи ПР-32

Гнидюк Н.Я

м. Івано-Франківськ

2008р