Вступ............................................................................................................3

Розділ 1. Обвинувачуваний в кримінальному процесі......................5

1.1. Пред’явлення обвинувачення та роз’яснення обвинуваченому його процесуальних прав.....................................................................................5

1.2. Встановлення місця перебування обвинуваченого і оголошення його в розшук...........................................................................................................8

1.3. Права обвинуваченого..........................................................................9

1.4. Обов’язки обвинуваченого.................................................................17

Розділ 2. Підозрюваний в кримінальному процесі............................19

2.1. Підозрюваний, його права та обов’язки...........................................19

2.2. Затримання підозрюваного................................................................22

2.3. Показання підозрюваного..................................................................30

2.4. Допит підозрюваного..........................................................................31

Висновок.....................................................................................................33

Список використаних джерел…............................................................35

Вступ

Актуальність даної теми полягає у висвітлені прав та обовязків підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі, щодо законності чи незаконности питягнення до кримінальної відповідальності у передбаченому законом порядком, як субєктів кримінального процесу.

Мета – полягає у висвітлюванні прав та обовязків та охоронюваних законам інтересів підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі.

Завдання – дослідити процесуальні права та обов’язки підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі.

Предмет – підозрюваний і обвинувачений у кримінальному процесі.

Об’єкт – підозрюваний та обвинувачений у кримінальному процесі, їх права та обов’язки.

Суб'єкти кримінального процесу — це особи, які вступають у кримінально-процесуальні правовідносини у зв'язку з подією зло-чину, чиї права, повноваження та обов'язки регламентуються чин-ним законодавством.

Усі особи, які вступають в процесуальні правовідносини, неза-лежно від підстав і обсягу їх прав, повноважень чи обов'язків, стадії кримінального процесу, в котрій вони беруть участь, чи тривалості їх участі в процесі, є суб'єктами (учасниками) кримінального про-цесу. В кримінально-процесуальні відносини різні особи втягують-ся по-різному. Перші — в силу необхідності захищати свої права і законні інтереси (потерпілий, цивільний позивач та інші); другі — в силу своїх посадових обов'язків (слідчий, прокурор, суддя та інші); треті — за дорученням чи угодою (представник цивільного позивача, захисник та інші); четверті — притягаються до участі в процесі в примусовому порядку (обвинувачуваний, підозрюваний, підсудний).

Усі суб'єкти (учасника) процесу характеризуються тим, що вони:

а) беруть участь у справі на підставах і в порядку, передбаче-них кримінально-процесуальним законом, за умови, що відсутні об-ставини, за яких закон виключає можливість їх участі у справі;

б) мають визначені права та обов'язки (закон визначає порядок їх реалізації);

в) діють у кримінальному судочинстві відповідно до своїх прав та обов'язків у встановленому порядку;

г) вступають у процесуальні правовідносини;

д) несуть відповідальність за невико-нання своїх обов'язків або порушення прав інших учасників.[6;58]

Усі без винятку суб'єкти кримінального процесу зобов'язані дотримуватись чинного законодавства, поважати честь і гідність інших учасників процесу і мають право на забезпечення-особистої безпеки.

За характером виконуваних функцій, завдань і свого процесу-ального статусу вони можуть бути поділені на чотири групи:

1. Органи та посадові особи, які ведуть та безпосередньо здійснюють кримінально-процесуальне провадження: слідчий, на-чальник слідчого відділу, орган дізнання, особа, яка провадить дізнання, суд (суддя), прокурор. Загальним для них є охорона дер-жавних інтересів та виконання функцій, спрямованих на досягнен-ня завдань кримінального процесу. Вони наділені владно-розпоряд-чими повноваженнями та повинні бути не заінтересовані в резуль-татах справи.

2. Особи, які мають та відстоюють самостійний інтерес: по-терпілий, підозрюваний, обвинувачений, правопорушник у справах протокольної форми досудової підготовки матеріалів, цивільний по-зивач, цивільний відповідач. За слушною думкою деяких вчених, сюди слід відносити і жертву злочину — особу, яка постраждала. від злочину, але до порушення кримінальної справи ще не визнана потерпілим.

3. Особи, які захищають та представляють інтереси "третіх осіб": захисник, представник цивільного позивача, представник цивільного відповідача. Спільним для них є те, що вони сприяють захисту прав осіб, які мають свої інтереси. Вони не можуть бути допитані про обставини справи, що стали відомі їм у зв'язку з виконуваною ними функцією.

4. Особи, які сприяють кримінальному судочинству; свідок, за-явник про злочин, поняті, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання та інші. Ці учасники кримінального процесу сприяють кримінальному судочинству виконанням завдань, покла-дених на них законом.

Розділ 1

Обвинувачуваний в кримінальному процесі

1.1. Пред’явлення обвинувачення та роз’яснення обвинуваченому його процесуальних прав

Обвинувачений — це особа, щодо якої в установленому законом порядку винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого. [2;84]

Притягнення як обвинуваченого відбувається у стадії досудового слідства, коли зібрані достатні докази, що вказують на вчинення злочину даною особою.

Після віддання до суду обвинувачений стає підсудним.

Обвинувачений не вважається винним, доки його винність не буде доведена в передбаченому законом порядку та встановлена вироком суду, що набрав законної сили.

Пред'явлення обвинувачення — одна із складних і важливих про-цесуальних дій, у процесі якої має бути покладено початок та здійснені акти по практичній реалізації функції обвинувачення, а також вжито необхідних у зв'язку з цим заходів щодо забезпечення гарантій захисту обвинуваченим своїх прав.

Пред'явлення обвинувачення включає в себе певну систему правовідносин слідчого й обвинуваченого та інших учасників процесу.

Пред'явленню обвинувачення має передувати роз'яснення обви-нуваченому його права на захист та забезпечення реалізації його процесуальних прав у цій частині.

Захисник допускається до участі у справі з моменту пред'явлення обвинувачення, затримання чи арешту підозрювано-го, а в справі про суспільно небезпечне діяння, вчинене особою в неосудному стані або особою, яка захворіла душевною хворобою після вчинення злочину, — з моменту отримання доказів про ду-шевну хворобу.

Слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор та суд зобов'язані до першого допиту обвинуваченого роз'яснити йому право мати захисника та скласти про це протокол, а також надати обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами.[2;87]

Порушення права обвинуваченого на захист у процесуальному аспекті може бути підставою для скасування вироку суду і повер-нення справи на додаткове розслідування, а в кримінальному ас-пекті — підставою притягнення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 374 КК України: "Не-допущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного