виїмку; особа, у якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого, і результати обшуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений.
До протоколу обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи що були присутні.
Другий примірник протоколу обшуку або виїмки, а також другий примірник опису вручається особі, у якої проведено обшук або виїмку, а в разі її відсутності — повнолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів.
При проведенні обшуку або виїмки на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу і опису вручається представникові підприємства, установи або організації. При наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством.
Ці ж норми кримінально-процесуального закону слід враховувати і при вирішенні питання щодо законності дій, які можуть кваліфікуватися за ст. 162. (Порушення недоторканості житла)
2. Об'єктивну сторону злочину становить порушення таємниці 1) листування; 2 ) телефонних розмов; 3) телеграфних повідомлень; 4) інших повідомлень, що передаються засобами зв'язку чи через комп'ютер.
Порушення вказаної таємниці полягає у вчиненні будь-яких дій, що полягають у незаконному ознайомленні з відомостями та повідомленнями приватних осіб, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, без згоди громадянина або з недотриманням встановленого законом порядку ознайомлення з такими відомостями чи повідомленнями, або їх неправомірному розголошенні. Такими діями можуть бути перлюстрація особистої кореспонденції, ознайомлення зі змістом телеграм, електронної пошти, підслухову-телефонних переговорів, повідомлення сторонніх осіб про нотування, телефонної розмови, телеграфного чи іншого повідомлення тощо.
Засоби зв'язку — це технічне обладнання, що використовується для організації зв'язку. Про поняття комп'ютер див, коментар до ст.361
Листування — це приватна кореспонденція, яка передається поштовим зв'язком (листи, телеграми, інші письмові відправлення, бандеролі тощо) або електронною поштою (через комп'ютер).
Під телефонними розмовами слід розуміти розмови між особами, які відбуваються за допомогою будь-якого телефонного зв'язку, що здійснюється за допомогою провідних чи електромагнітних систем тощо.
Телеграфна кореспонденція — це повідомлення, що передається телеграфом. Інша кореспонденція — це повідомлення громадян, які передаються за допомогою інших, крім описаних вище, засобів зв'язку або через комп'ютер. Це можуть бути повідомлення, зроблені громадянином по телефаксу, за допомогою пейджингового зв'язку, електронної пошти, інших телекомунікацій тощо. Злочин вважається закінченим з моменту фактичного ознайомлення із змістом приватної кореспонденції, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень громадянина, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.[4, ст.163]
Комп’ютерна інформація – це текстова, графічна чи будь-яка інша інформація (дані), яка існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може створюватись, змінюватись чи використовуватись за допомогою електронно-обчислювальних машин (комп’ютера). [5,ст. 361]
Злочин, передбачений ст. 163, є закінченим з моменту вчинення діянь, спрямованих на порушення конституційного права громадянина на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.
Суб’єктивні ознаки злочину
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Настання будь-яких наслідків порушення таємниці листу-вання законом не передбачено, тому якщо такі наслідки настали, вони підлягають за наявності достатніх підстав додатковій ква-ліфікації в залежності від форми вини щодо їх настання. Мотиви злочину можуть бути різними (помста, користь, цікавість тощо) і значення для його кваліфікації не мають.
5. Суб'єкт злочину — загальний: фізична осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років.
Спеціальним суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163, може бути службова особа. За наявності кваліфікуючих ознак, що зазначені в ч. 2 або ч. З ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень), можлива додаткова кваліфікація дій службової особи за відповідною частиною ст. 365.
Кваліфікуючі ознаки злочину
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його 1) щодо державних чи громадських діячів; 2) вчинення службовою особою або 3) з використанням спеціальних засобів, призначених для не-гласного зняття інформації.
Державними або громадськими діячами слід вважати осіб, зазначених у ст. 346. Такими є Президент України, Голова Верховної Ряди України, народний депутат України, Прем'єр-мі-ністр України, член Кабінету Міністрів України, Голова або суддя Конституційного Суду України або Верховного Суду Ук-раїни чи вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної Ряди України з прав людини, Голова Рахункової палати, Голова Національного банку України, керівник політичної партії України. [4,ст.346]
Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснююють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальними повноваженнями. [4, ст. 364]
Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації – це технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально створені, модернізовані, запрограмовані або пристосовані для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення опреативно-розшукової діяльності.
Під використанням спеціальних засобів розуміється застосування їх, незалежно від конкретного виду, за прямим призначенням. Використання спеціальних технічних засобів в Україні дозволяється тільки відповідним оперативним підрозділам на підставах і за умов визначених законом. У будь-якому іншому випадку їх використання є незаконним.[4, ст. 359]
Не утворює складу цього злочину законне ознайомлення службових осіб з