У виняткових випадках допускається з дозволу органів внутрішніх справ тимчасове зберігання зброї без права її використання в іншого дорослого члена сім'ї або найближчого родича, а в разі їх відсутності - в інших громадян на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби у Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання.

Під час перенесення або перевезення всіма видами транспорту вогнепальна, пневматична, холодна (арбалети) зброя має бути зачохленою, у розрядженому, розібраному стані (якщо це можливо). У всіх випадках під час перенесення або перевезення вогнепальної зброї власник зобов'язаний мати при собі дозвіл органів внутрішніх справ на право її зберігання і носіння. З метою самозахисту від злочинних посягань зброя може перевозитися в зібраному стані, розрядженою.[2]

У всіх випадках перенесення та перевезення такої зброї її спускові гачки повинні бути замкнені курковими замками безпеки.

2. Суб’єктивні ознаки злочину.

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла віку 16-ти років. Право власності на вогнепальну зброю настає при досягненні особою певного віку з відповідного дозволу оргшанами внутрішніх справ за місцем проживання:

на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю - особам, які досягли 21-річного віку;

на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) - особам, які досягли 25-річного віку;

на газові пістолети, револьвери і патрони до них, заряджені речовинами сльзоточивої та дратівної дії, - особам, які досягли 18-річного віку;

на холодну зброю та пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду - особам, які досягли 18-річного віку. [4]

Суб'єктивна сторона характеризується необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості. Знаючи небезпечні властивості зброї та бойових припасів і правила поводження з ними, винний завжди передбачає можливість заподіяння ними шкоди, що виключає злочинну недбалість. Тобто, недбало зберігаючи зброю або бойові припаси, винний передбачає можливість настання наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення. При цьому особа необґрунтовано розраховує на обачність інших осіб, на те, що вони не використають зброю чи боєприпаси, які зберігаються з порушенням встановлених правил.

Висновок

Отже, недбале зберігання вогнепальної зброї чи боєприпасів до неї, якщо це потягло за собою загибель людей або інші тяжкі наслідки тягне кримінальну відповідальність передбачену статтею 164 Кримінального кодексу України.

У зв'язку із загальнонебезпечними властивостями вогнепальної зброї встановлюються спеціальні правила зберігання особами, які володіють нею та бойовими припасами на законних підставах. Недотримання цих правил загрожує тим, що такі предмети потраплять до рук сторонніх осіб, будуть неправомірно використані ними.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є громадська безпека в частині дотримання встановлених правил зберігання зброї або бойових припасів.

Предметом злочину в даному складі злочину предметом є будь-яка вогнепальна зброя, включаючи і гладкоствольну мисливську та боєприпаси до такої зброї. Така зброя і боєприпаси виступають предметом даного злочину тоді, коли вони зберігаються як законно, так і незаконно.

З об'єктивної сторони злочин характеризується недбалим зберіганням вказаних предметів злочину, тобто діями, повязаними з володінням, незалежно від його тривалості вказаними предметами, які знаходяться не при винній особі.

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла віку 16-ти років.

Суб'єктивна сторона характеризується необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості. Знаючи небезпечні властивості зброї та бойових припасів і правила поводження з ними, винний завжди передбачає можливість заподіяння ними шкоди, що виключає злочинну недбалість.

Використана література:

Положення про дозвільну систему Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576.

Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів. Затверджена наказом МВС №662 від 21.08.1998 р.

Постанова ПВС “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами” №6 від 26.04.2002р.

Спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна. Додаток N 2 до Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 р.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І.Хавронюка. – К.:Каннон,А.С.К., 2002.