Місцем вчинення даного злочину є виробництво або будь-яке підприємство. Під виробництвом слід розуміти місце, де відбувається процес створення матеріальних благ — виготовлення промислової продукції, вирощування сільськогосподарських рослин тощо При цьому не має значення, здійснюється створення цілком нових засобів виробництва або предметів споживання, чи їх переробка, реконструкція, ремонт. Відповідальність за ст. 272 настає за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою як під час масового чи серійного виробництва, так і при виговленні дослідних чи експериментальних зразків продукції, їх випробуванні.

Підприємство — це вид виробничої установи (установи, на якій здійснюються виготовлення, переробка, ремонт та інші дії з продукцією), де зосереджені верстати, обладнання та містяться підрозділи що виконують адміністративні, фінансові, постачальницькі та інші функції. Вид підприємства, форма власності та підпорядкованість, розміри, місце розташування та інші подібні ознаки не мають значення для його визнання місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 272. Поняттям "підприємства" як місця вчинення злочину охоплюються як ті із них, що мають організаційну самостійність, так і окремі цехи, дільниці, а також ділянки місцевості, на яких виконуються виробничі операції, або розташовані поза територією закріпленою за даною виробничою одиницею. Це може бути будь - який обєкт, де роботи з підвищеною небезпекою даним здійснюються його працівниками, з використанням належного йому обладнання, на виконання укладених ним господарських договорів (відтинок шляху, будівельний майданчик, квартира замовника тощо). Не виключається застосування ст. 272 і при порушеннях правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у зв'язку з підприємницькою діяльністю, яка здійснюється без передбаченої законом державної реєстрації, чи без одержання ліцензії на види діяльності, які підлягають ліцензуванню або з порушенням умов такого ліцензування, а також при зайнятті забороненими видами підприємницької діяльності, або діяльності, за яку відповідальність встановлено окремими статтями Особливої частини КК. У випадках, коли порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою поєднується з вчиненням посягань, передбачених іншими статтями Особливої частини КК, вчинене має кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ст. 272 та відповідною статтею Особливої частини КК (зокрема ст. ст. 202, 203, 204, 263).

Загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків полягає в таких змінах у стані виробничих об'єктів, підприємстві внаслідок яких виникає реальна небезпека настання реальної шкоди вказаним у ст. 272 благам. Ці зміни, породжені порушеннями проавил безпеки, можуть виражатися у початку неконтрольованих процесів горіння, виникненні процесів детонації, підвищенні концентрації шкідливих газів в атмосфері, змінах у взаємному розташуванні важких предметів (порушенні їх стійкості) чи зменшенні міцності конструкцій, зростанні тиску газів в резервуарах чи трубопроводах, підведенні електричної напруги до об'єктів, які мають бути знеструмлені, тощо. Внаслідок цього виникає висока ймовірність виникнення пожеж, вибухів, дії термічних факторів, обвалу споруд чи вантажів, початку дії інших шкідливих факторів або й реальний початок відповідних процесів. У свою чергу, вони породжують можливість настання шкоди, вказаної у ч. 1 ст. 272.

Реальність загрози визначається з урахуванням наявності чи відсутності людей, матеріальних об'єктів у сфері дії шкідливих факторів, які приводяться до руху порушеннями правил виконаная робіт з підвищеною небезпекою; кількістю та ступенем шкідливості певних речовин; тривалості, місця та часу вчинення діяння тощо. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу; кількості осіб, які можуть потерпіти від вибуху, обвалу, дії інших факторів; розміру можливих матеріальних збитків, інших конкретних обставин справи.

Наслідки у вигляді шкоди здоров'ю потерпілого мають місце при заподіянні особі легкого або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Середньої тяжкості тілесним ушкодженням визнається умисне тілесне ушкодження , яке: 1) не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження); 2) є таким, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.[5,ст.122]

Легке тілесне ушкодження є тілесне ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (синець, подряпина тощо) або втрата загальної працездатності до 10%[5,ст.125]

Причинний зв'язок у цьому злочині має складний характер. Такий зв'язок складається, принаймні, з двох ланок: а) між дією або бездіяльністю, яка полягає в порушенні правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, та виникненням або активізацією шкідливих, потенційно небезпечних факторів (тих, які створюють поки що абстрактну небезпеку заподіяння шкоди ); б) між виникненням абстрактної небезпеки та наслідками, вказаними в ч. 1 або ч. 2 ст. 272. Отже причинний зв'язок можна констатувати лише тоді, коли встановлено обидві ланки (ланцюги) причинності.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 272.

2. Суб’єктивні ознаки злочину

Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Обов'язки по дотриманню правил можуть покладатися на особу в зв'язку із обійманою посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи. Якщо особа, яка допустила порушення правил, виконувала певну роботу з власної ініціативи чи всупереч забороні адміністрації підприємства, вона підлягає відповідальності за ст. 272, і тоді, коли при цьому встановлена вина іншого працівника, який був зобов'язаний контролювати виробничий процес