і усунути від робіт з підвищеною небезпекою того, хто не допущений до їх виконання. Якщо таке має місце, то діяння особи, яка не попередила порушення, за наявності підстав може бути кваліфіковане за ст. ст. 271(порушення вимог законодавства про охорону праці) чи 367(службова недбалість).
До робіт з підвищеною небезпекою на виробництві чи будь-якому підприємстві можуть бути допущені лише повнолітні особи. Відповідно, й обов'язки по виконанню правил безпеки покладаються лише на осіб, які досягли 18-річного віку. З такого віку настає і кримінанальна відповідальність за ст. 272. Якщо ж діяння, що становлять собою порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, вчинила особа, яка не досягла 18-річного віку(наприклад, вчинивши відповідні дії самовільно), то вона підлягає відповідальності за статтями про злочини проти життя і здоров'я особи чи злочини проти власності.
Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, порушення яких йому інкримінується. Про це може свідчити факт проведення інструктування перед роботою, складання іспитів чи заліків на знання відповідних правил, наявність посвідчень на право управління певними механізмами тощо.
3.Кваліфіковані види злочину
Кваліфікованими видами порушення правил під час виконання робіт з підвищеною небезпекою є спричинення цим діянням: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків. Поняття загибель людей означає смерть хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належать заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.
Під тяжким тілесним ушкодженням розуміють – тілесні ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.[5, ст.121]
Висновок
Отже, основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов'яз,ковим об'єктом — життя та здоров'я особи. Під безпекою виконання робіт з підвищеною небезпекою звичайно розуміють такий стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна шкода внаслідок експлуатації, ремонту, реконструкції, спорудження певних об'єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності, пов'язаної з підвищеним ризиком (високою ймовірністю завдання шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам правоохоронюваним інтересам.
Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням — порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною безпекою на виробництві або будь-якому підприємстві і наслідком у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків, а також причинним зв'язком між діянням і наслідками. Крім того, обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.
Для встановлення того, чи належать певні види діяльності до робіт з підвищеною небезпекою, слід звернутися до спеціальних нормативних актів. Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці.
Суб'єкт злочину спеціальний, тобто ним є особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Обов'язки по дотриманню правил можуть покладатися на особу в зв'язку із обійманою посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи.
Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю.
Кваліфікованими видами порушення правил під час виконання робіт з підвищеною небезпекою є спричинення цим діянням загибелі людей або інших тяжких наслідків.
Використана література:
Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р.
Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №123 від 30.11.1993 р.
Загальні положення забезпечення безпеки атомних електростанцій. Затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України № 63 від 9.12.1999р.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І.Хавронюка. – К.:Каннон,А.С.К., 2002.