Р Е Ф Е Р А Т Н А Т Е М У:

Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність

ПЛАН

Вступ.............................................................................................3

Об’єктивні ознаки злочину...................................................4

Суб’єктивні ознаки злочину..................................................5

Використана література........................................................9

Вступ

Стаття 304 Передбачає відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.Суспільна небезпечність такого злочину полягає в згубному впливі на підростаюче покоління та заподіянні шкоди його моральному благополуччю.

Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Сім'ї, як основному осередку суспільства і природному середовищу для зростання і благополуччя всіх її членів і особливо дітей мають бути надані необхідні захист і сприяння, з тим щоб вона могла повністю покласти на себе зобов'язання в рамках суспільства.

Як зазначено в Декларації прав дитини, "дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження".

ООН визнає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності і солідарності. Необхідність у такому особливому захисті дитини була передбачена в Женевській декларації прав дитини 1924 року і Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, та визнана в Загальній декларації прав людини, в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права; в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (зокрема, в статті 10), а також у статутах і відповідних документах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питаннями благополуччя дітей.

1.Об'єктивні ознаки злочину.

Об'єкт злочину — моральні засади суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління. Вони передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається суспільством.

Якщо моральний розвиток неповнолітніх не ставиться в небезпеку заподіяння йому шкоди і при цьому відсутня суб'єктивна спрямованість дій винного на дану соціальну цінність, вчинений злочин не підпадає під дію ст. 304. Наприклад, при використанні немовляти під час заняття жебрацтвом; при обманному використанні неповнолітнього для виконання дій, що сприяють вчиненню дорослою особою злочину, коли неповнолітній цього не усвідомлює.

Потерпілими від цього злочину є неповнолітні — особи чоловічої або жіночої статі, які не досягли 18-річного віку. Хоча в диспозиції ст. 304 вказівку на потерпілого зроблено у множині, кримінальна відповідальність настає і тоді, коли посягання вчинене і проти однієї такої особи.[5]

Для кваліфікації вчиненого не має значення характер поведінки неповнолітнього до втягнення його в злочинну або в іншу антигромадську діяльність.

Застосовані в диспозиції ст. 304 слова "втягнення... у злочинну діяльність" характеризують можливу різноманітність, а не можливість у кожному конкретному випадку. Втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність проявляється в діях дорослої особи, пов'язаних з безпосереднім психічним або фізичним впливом на неповнолітнього і вчинених з метою викликати у нього прагнення взяти участь в одному або кількох злочинах.

З об'єктивної сторони втягнення в злочинну діяльність може здійснюватись різноманітними способами:

обіцянкою грошей, подарунків, розваг та ін.;

обманом, тобто коли неповнолітній, виконуючи прохання дорослих, не усвідомлює, що вчиняє злочин;

залякуванням і погрозами заподіяти матеріальну шкоду, ославити в очах однолітків, виключити із середовища повсякденного спілкування (неформальної групи);

розпалюванням почуттів помсти, заздрості або інших негідних спонукань;

пропозицією або переконуванням вчинити злочин;

підкупом, обіцянкою збути викрадене, даванням порад про місце та спосіб вчинення злочину або приховання його слідів; розпиттям спиртних напоїв з неповнолітнім з метою полегшити схилення його до вчинення злочину тощо.[6]

Втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність передбачає ініціативну поведінку, пов'язану із впливом на неповнолітнього для залучання його до участі у злочині як співвиконавця, пособника або схилення його до вчинення злочину. Якщо дорослий несвідомо допустив присутність неповнолітнього при вчиненні злочину, не маючи мети втягнення його у злочинну діяльність, то складу злочину, передбаченого ст. 304, в цьому випадку не буде. Коли неповнолітній з власної ініціативи вчиняє злочин або приєднується до вчинення його дорослим відсутнє діяння, про яке йдеться в ст. 304.

У процесуальних документах має бути вказано, в чому конкретно виявилось втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність.

У тих випадках, коли втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність супроводжується заподіянням тілесних ушкоджень, побоями, погрозами вчинити вбивство або іншими діями, що утворюють самостійний склад злочину, відповідальність повинна визначатись за сукупністю вчинених злочинів.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення винною особою дій, спрямованих на втягнення неповнолітнього в злочинну або іншу антигромадську діяльність, незалежно від того, чи вчинив неповнолітній злочин або інші правопорушення, зазначені у законі. Для того щоб втягування відбулося, достатньо щоб під впливом дорослого у неповнолітнього з'явився умисел на вчинення злочину.

Особа підлягає кримінальній відповідальності за ст.304 КК України як тоді, коли вона знала про неповнолітній вік втягуваного, так і тоді, коли за обставинами справи вона могла й повинна була це передбачити.

Дії дорослого учасника злочину, який втягнув неповнолітнього, що досяг вказаного у ст. 22 віку кримінальної відповідальності, мають кваліфікуватись за ст. 304 і статтею, що предбачає відповідальність за вчинений разом із підлітком, злочин. Дорослий учасник злочину, який втягнув неповнолітнього, що не досяг віку кримінальної відповідальності, повинен нести відповідальність незалежно