Створення злочинних груп набуло в Україні масштабного характеру. Такі групи можуть бути змішаними, що передбачає участь в них - як дорослих, так і неповнолітніх, або можуть складатись виключно з неповнолітніх із дорослим на чолі. Дорослий учасник переважно і залучає неповнолітніх до складу злочинної групи та діяльності в ній.

Якщо діяльність групи носить організований характер, тобто відповідає зазначеному в п. 3 ст. 28, дорослий керівник такої організації має відповідати за ст. 255 та 304, а також за ті конкретні діяння, організатором, виконавцем, співвиконавцем яких він був.

Якщо дорослий втягнув неповнолітнього, що досяг віку кримінальної відповідальності в конкретний злочин, не бувши при цьому його виковавцем, він має відповідати згідно зі ст. 304 за підбурювання до вчинення злочину.[3]

Якщо ж неповнолітній лише намагався вчинити злочин, дорослий відповідає за ст. 304 та за співучасть у замаху на вчинення конкретвого злочину. Ця вимога дійсна й у випадках, коли неповнолітній добровільно відмовився від вчинення злочину. Якщо неповнолітній не робив, спроб вчинити злочин і не готувався до його вчинення, відповідальність дорослого повинна визначатись за ст. 304. та за готування до конкретного злочину. Невдале підмовлення неповнолітнього на вчинення злочину має розцінюватись як умисне створення умов для реалізації злочинного наміру.

Втягнення неповнолітнього до злочинної групи (організації), а також у вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину може бути визнано за обставину, що обтяжує покарання (п. 2, 5 ст. 67). Такою обставиною може бути визначено й вчинення злочину (ст. 304) особою, щодо якої неповнолітній перебував у матеріальній, службовій чи іншій залежності (одним із батьків, вчителем, вихователем або іншою особою, на яку покладено обов'язки по вихованню дітей і підлітків).

Кримінально караним втягненням неповнолітнього в пияцтво визнаються дії дорослого, що дістають вияв у неодноразовому спільному з неповнолітнім вживанні спиртних напоїв, придбанні для нього таких напоїв тощо. Неодноразовість передбачає вчинення не менше двох разів вказаних, а також інших дій, спрямованих на спонукання або примушування неповнолітнього до вживання будь-яких спиртних напоїв (коньяку, горілки, вина, самогону, пива тощо). Поодинокий випадок доведення неповнолітнього до стану сп'яніння тягне адміністративну відповідальність. У той же час не виключений замах на втягнення неповнолітнього в пияцтво, коли винний не встиг, наприклад, здійснити свій задум із незалежних від нього причин.

Злочин має місце при неодноразовому споюванні одного й того ж неповнолітнього. Одночасна випивка з кількома підлітками неодноразовості дій не утворює, залишаючись в рамках разового випадку.[4]

Для наявності складу злочину, передбаченого ст.304 КК України , не має значення ступінь сп'яніння, а також той факт, що неповнолітній раніше вживав спиртні напої, наркотичні засоби або психотропні речовини чи допускав немедичне вживання лікарських та інших засобів, які не є наркотичними і які викликають одурманювання.

Різночасне споювання різних підлітків також не можна кваліфікувати за ст.304. Разом з тим така кваліфікація є виправданою у випадках коли в організованих дорослим групових випивках приймає участь один і той же неповнолітній.

Під втягненням у заняття жебрацтвом розуміють схилення неповнолітнього до систематичного випрошування грошей чи інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Схилення може проявлятись у підмовленні або примушуванні неповнолітнього до самостійного заняття такою антигромадською діяльністю або в залученні його до участі в ній разом з дорослим.

Під втягненням неповнолітнього в азартні ігри розуміють схилення такої особи до систематичної гри на гроші або інші матеріальні цінності. До азартних ігор, належить гра на матеріальний інтерес, в якій виграш залежить від випадку повністю або частково, можуть належати ігри в карти, рулетку, гральні кістки, наперсток тощо. До числа азартних ігор не належать державні лотереї.

Якщо втягненая неповнолітнього в заняття злочинною діяльністю азартною грою, жебрацтвом є способом їх експлуатації з метою отримання наживи, то дії дорослого кваліфікуються за ст. 105(Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру) та 304. Відповідальність дорослих за втягнення неповнолітніх до заняття проституцією передбачена ст. 303 (проституція або примушування до зайняття проституцією).

2.Суб'єктивні ознаки злочину.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 304, характеризується умисною формою вини. Винний усвідомлює, що своїми діями втягує неповнолітнього у злочинну діяльність, пияцтво, заняття жебрацтвом, азартними іграми, і бажає так чинити.

Суб'єкт злочину. Кримінальну відповідальність за ст.304 КК України несуть тільки особи, які на момент вчинення злочину досягли вісімнадцятирічного віку, при здійсненні ними умисних дій, спрямованих на втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу зазначену в законі антигромадську діяльність.[3]

Література:

Конституція України.

Конвенція про права дитини. Схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН резолюція 44/25 від 20 листопада 1989 року. Конвенція ратифікована Постановою ВР N 789-12 від 27.02.91р.

Постанова Пленуму ВСУ “Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність” № 6 від 23.12.83 р.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під заг. ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. – К., “Форум”, 2001.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І.Хавронюка. – К.:Каннон, А.С.К., 2002.