РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Cтаття 131. Неналежне виконання професійних обов'яз-ків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

ПЛАН

Стор.

Вступ................................................................................................3

Об’єктивні ознаки злочину....................................................4

Суб’єктивні ознаки злочину..................................................5

Кваліфіковані види злочину...................................................8

Використана література...............................................................9

ВСТУП

Протягом 1995 - 1998 років в Україні склалася якісно відмінна від попереднього періоду (1987 - 1994 рр.) ситуація, обумовлена значним збільшенням кількості випадків захворювань на СНІД та поширенням наркоманії.

У 1998 році кількість виявлених ВІЛ-інфікованих порівняно з 1994 роком зросла більш як у 250 разів і перевищила 40 тис. чоловік. Спостерігається також збільшення кількості осіб, інфікованих статевим шляхом та дітей, що народилися від ВІЛ-інфікованих матерів.

Значне зростання кількості ВІЛ-інфікованих зумовило труднощі у наданні їм медичної допомоги, вирішенні соціальних та психологічних питань.

Водночас ще більшої актуальності набуло питання профілактики СНІДу серед молоді. Зростає небезпека поширення СНІДу в Україні статевим шляхом.

Наприкінці 1997 року експерти Програми ООН/СНІД спрогнозували епідемічну ситуацію з ВІЛ/СНІДу в Україні на період до 2001 року, використовуючи сучасні підходи та методологію розрахунків. За цим прогнозом у 2001 році в Україні налічуватиметься близько 900 тис. ВІЛ-інфікованих, 55 тис. з яких захворіє на СНІД, у тому числі 42 тис. - з летальним кінцем.

Масове розповсюдження цієї хвороби в усьому світі та в Україні створило загрозу особистій, громадській та державній безпеці, спричинило важкі соціально-економічні та демографічні наслідки, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів щодо захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства.

З моменту виявлення СНІДу у 1981 р. тільки від цього захворювання у світі померло 23 млн. людей, при цьому за даними міжнародних експертів у світі 0,5 - 1% всього населеная інфіковано ВІЛ. Значна кількість заражень ВІЛ-інфекцією, у тому числі в Україні, відбувалася з вини медичних працівників.

Об’єктивні ознаки злочину

1.Об'єктом злочину є здоров'я та життя особи.

Синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД) - це особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування призводить до смерті.[2]

До ВІЛ-інфікованих, тобто осіб, в організмі яких виявлено вірус імунодефіциту людини, належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ), так і хворі на СНІД. ВІЛ вражає імунну систему людини, покликану захищати її від інфекційних та інших хвовоб в організмі особи, хворої на СНІД, як кінцевої стадії ВІЛ-інфекції відбуваються глибокі патологічні зміни, які роблять людину беззахисною від різноманітних хвороб, у т.ч. тих, які в звичайних умовах не становлять небезпеки для життя. СНІД є кінцевою стадією ВІЛ-інфекції.

Взагалі до інфекційних хвороб належать розлади здоров'я людей, які виникають внаслідок зараження живими збудниками (вірусами, бактеріями, гельмінтами, іншими патогенними паразитами), передаються від заражених осіб здоровим і мають властивість масового поширення.

Законодавство про охорону здоров'я не вживає поняття невиліковної інфекційної хвороби. Однак виділяють особливо небезпечні інфекційні хвороби, тобто хвороби, які характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким пошкренням цих хвороб серед населення. Крім СНІДу, це чума, холера, хвороба Марбург, гарячка Ебола, туберкульоз, кримська гарячка, хвороба Лайма тощо.

2. З об'єктивної сторони злочин характеризується сукупністю трьох ознак:

діяння — неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них;

суспільно-небезпечні наслідки у вигляді зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

причинний зв'язок між зазначеними діянням і наслідками.[4, ст.131]

Під неналежним виконанням професійних обов'язків розу-міють бездіяльність особи, коли вона не виконує деяких дій, які входять в коло її професійних обов'язків, або виконує їх не в повному обсязі чи без додержання певних правил (наприклад, переливання крові людини, інфікованої ВІЛ-інфекцією, без про-ведення: необхідних для цього тестів на наявність такої інфекції та ін.) [5, ст.131]

За ст. 131 можуть бути кваліфіковані, зокрема, такі діяння: ви-користання нестерильних, належним чином непродезинфікованих медичних інструментів і шприців; переливання потерпілому крові (її компонентів) ВІЛ-інфікованого без проведення лабораторної діагностики на наявність ВІЛ-інфекцїї; використання інших біологіч-них рідин, клітин, органів і тканин без їх лабораторного дослідження на ВІЛ-інфекцію; незабезпечення керівництвом закладу охорони здоров'я персоналу цього закладу необхідними засобами захисту згідно із встановленими КМ переліком та нормативами.

У невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю людини та єдиним засобом врятування хворого є термінове переливання крові, а належним чином перевіреної донорської крові немає, за згодою хворого або його законного представника допускається переливання неперевіреної на ВІЛ-інфекцію крові. Якщо усвідомлену згоду хворого отримати неможливо, рішення про переливання такої крові приймається консиліумом лікарів, а при неможливості скликання консиліуму — лікарем, який надає допомогу. Зараження на ВІЛ-інфекцію за вказаних обставин не утворює складу розгля-дуваного злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного зараження потерпілої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя чи здоров’я людини.[4, ст.131]

Суб’єктивні ознаки злочину

Суб'єктивна сторона цього діяння характеризується необережною виною (злочинною недбалістю або злочинною самовпевненістю).

Умисне зараження такою інфекційною хворобою підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч, 4 ст. 130. (Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини)

Суб'єктами злочину, передбаченого ст. 131, є фармацевтичні, або інші працівники.

Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть