РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)

П Л А Н

Вступ...............................................................................................3

Об’єктивні критерії злочину................................................4

Суб’єктивні критерії злочину...............................................8

Кваліфіковані види злочину...................................................9

Використана література...........................................................10

Вступ

Визначення усиновлення міститься у ст. 101 КпШС, згідно з якою під усиновленням (удочерінням) розуміють оформлене спеціальним юридичним актом (нині – рішенням суду) прийняття в сім’ю неповнолітньої дитини на правах сина або дочки. Усиновлення допускається тільки щодо неповнолітніх дітей і винятково в їх інтересах і настає з часу набрання чинності рішенням суду про усиновлення. Основна мета його – забезпечення постійної сім’ї для дитини, турботу про яку не можуть виявляти її батьки. Вдале доктринальне поняття усиновлення дава Г. Шернешевич. Під усиновленням він розуміє визнання за сторонніми особами юридичного становища законних дітей. Більш сучасні тлумачення майже не відрізняються: усиновлення визначається як юридичний акт, в силу якого між дитиною (усиновленим) і особою, яка прийняла її на виховання, встановлюються правові (особисті й майнові) стосунки, які існують між батьками і дітьми.

Основні ідеї усиновлення як однієї з форм захисту прав дітей було встановлено ст. 21 Конвенції ООН про права дитини 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), Декларацією ООН про права дитини 1989 р. про соціальні правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання і їх усиновлення на національному і міжнародному рівні; Гаазькою конвенцією 1993 р. про юрисдикцію, застосовуване право і визнання рішень про усиновлення, Гаазькою конвенцією 1993 р. про захист дітей і співробітництво щодо іноземного усиновлення, але Україна на є учасницею згаданих конвенцій.

Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)

1, Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням служ-бового становища або якщо вони спричинили тяж-кі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п'я-ти років.

Об’єктивні критерії злочину

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян, порушення якого може спричинити несприятливі наслідки для нормального фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини.

Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я, життя, інші блага усиновителів та усиновлених, піклувальників та підопічних.

2. З об'єктивної сторони злочин полягає у діях, які можуть виразитися в таких формах: 1) незаконна посередницька діяльність щодо усиновлення (удочеріння) дитини; 2) інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини; 3) незаконні дії щодо передачі дитини під опіку (піклування); 4) незаконні дії щодо передачі дитини на виховання в сім'ю громадян. Визначення незаконного характеру вказаних дій потребує звернення до нормативно-правових актів, які визначають підстави та порядок усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян.

Усиновлення (удочеріння) - це оформлена спеціальним юридичним актом (рішенням суду) передача на виховання в сім’ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки [3].

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів [5].

Передача дитини на виховання в сім'ю громадян передбачає передачу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, батькам-вихователям до дитячого будинку сімейного типу, створеного відповідно до угоди між батьками-вихователями та органами опіки і піклування з метою виховання та спільного проживання не менш як п'яти і, як правило, не більш як десяти дітей, або до прийомної сім'ї — сім'ї, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та спільне проживання.

Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземними громадянами провадиться, якщо були вичерпані всі можливості щодо передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім'ї громадян України.

Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дитини, яка є громадянином України, мають іноземні громадяни країн, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усиновлення здійснюється виключно в інтересах дитини та якщо єдиний або обидва батьки якої: 1) померли; 2) невідомі; 3) позбавлені батьківських прав; 4) визнані в судовому порядку недієздатними, безвісно відсутніми 5) чи оголошені померлими; 6) дали згоду на усиновлення в письмовій формі; 7) понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги і турботи.

Підкинуті (залишені) діти можуть бути передані на усиновлення у разі наявності відповідного акта, складеного органами внутрішніх справ у встановленому порядку.

Хворі діти можуть бути усиновлені, якщо за характером (перебігом) захворювання вони не потребують постійного (довічного) перебування і лікування в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

Усиновителем може бути кожний повнолітній дієздатний громадянин.

Не можуть бути усиновителями особи: 1) позбавлені батьківських прав; 2) які подали завідомо неправдиві документи щодо усиновлення; 3) які бажають оформити усиновлення з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди; 4) які раніше були усиновителями, якщо з їх вини усиновлення було скасоване або визнане недійсним