2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб; 4) з використанням службо-вого становища або 5) спричинення ними тяжких наслідків.
Незаконними діями щодо усиновлення (удочеріння) дитини, пе-редачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян, вчиненими щодо кількох осіб, слід визнавати такі дії у разі, коли во-ни одночасно вчинюються щодо двох і більше дітей.
Повторним вважається вчинення будь-яких із передбачених ч. 1 ст. 169 дій особою, яка раніше вчинила такі ж дії. Отже, цією озна-кою охоплюється не тотожна, а однорідна повторність.
Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб’єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин [7].
Кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 169 за ознакою використання службового становища має місце у разі, коли службова особа ви-користовує своє службове становище для вчинення незаконних дій щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (пік-лування) чи на виховання в сім'ю громадян. При цьому, якщо такі дії потягли тяжкі наслідки або вчиняються працівником правоохоронного органу, їх необхідно додатково кваліфікувати за ч. ч. 2 або З ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем).
Тяжкі наслідки у складі цього злочину — поняття оціночне. Ними можуть визнаватися самогубство або самокалічення дитини, втеча дитини з наступним її зникненням безвісти, заподіяння шкоди здо-ров'ю дитини, матеріальної шкоди у значних розмірах, втягнення дитини у злочинну діяльність, залучення її до порнобізнесу тощо. За наявності підстав заподіяння таких наслідків може отримувати самостійну кримінально-правову оцінку.
Використана література:
Конституція України.
КШС (глави 1-3, 14-18, розділ VI).
Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р.
Правила опіки та піклування Затверджені наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 26.05.99 р.
Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім'ях усиновителів. Затверджений постановою КМ № 775 від 20 липня 1996 р.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І.Хавронюка. – К.:Каннон,А.С.К., 2002.