У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Стаття 169

ПЛАН

Стор.

Вступ...................................................................................................3

Об’єктивні критерії злочину....................................................4

Суб’єктивні критерії злочину..................................................8

Кваліфіковані види злочину....................................................9

Використана література................................................................10

Вступ

Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)

1, Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням служ-бового становища або якщо вони спричинили тяж-кі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п'я-ти років.

Об’єктивні критерії злочину

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян, порушення якого може спричинити несприятливі наслідки для нормального фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини.

Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я, життя, інші блага усиновителів та усиновлених, піклувальників та підопічних.

2. З об'єктивної сторони злочин полягає у діях, які можуть виразитися в таких формах: 1) незаконна посередницька діяльність щодо усиновлення (удочеріння) дитини; 2) інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини; 3) незаконні дії щодо передачі дитини під опіку (піклування); 4) незаконні дії щодо передачі дитини на виховання в сім'ю громадян. Визначення незаконного характеру вказаних дій потребує звернення до нормативно-правових актів, які визначають підстави та порядок усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян.

Усиновлення (удочеріння) - це оформлена спеціальним юридичним актом (рішенням суду) передача на виховання в сім’ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки [3].

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів [5].

Передача дитини на виховання в сім'ю громадян передбачає передачу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, батькам-вихователям до дитячого будинку сімейного типу, створеного відповідно до угоди між батьками-вихователями та органами опіки і піклування з метою виховання та спільного проживання не менш як п'яти і, як правило, не більш як десяти дітей, або до прийомної сім'ї — сім'ї, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та спільне проживання.

Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземними громадянами провадиться, якщо були вичерпані всі можливості щодо передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім'ї громадян України.

Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дитини, яка є громадянином України, мають іноземні громадяни країн, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усиновлення здійснюється виключно в інтересах дитини та якщо єдиний або обидва батьки якої: 1) померли; 2) невідомі; 3) позбавлені батьківських прав; 4) визнані в судовому порядку недієздатними, безвісно відсутніми 5) чи оголошені померлими; 6) дали згоду на усиновлення в письмовій формі; 7) понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги і турботи.

Підкинуті (залишені) діти можуть бути передані на усиновлення у разі наявності відповідного акта, складеного органами внутрішніх справ у встановленому порядку.

Хворі діти можуть бути усиновлені, якщо за характером (перебігом) захворювання вони не потребують постійного (довічного) перебування і лікування в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

Усиновителем може бути кожний повнолітній дієздатний громадянин.

Не можуть бути усиновителями особи: 1) позбавлені батьківських прав; 2) які подали завідомо неправдиві документи щодо усиновлення; 3) які бажають оформити усиновлення з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди; 4) які раніше були усиновителями, якщо з їх вини усиновлення було скасоване або визнане недійсним ; 5) які перебувають на обліку в психоневрологічних та наркологічних диспансерах або лікуються у зазначених закладах; 6) які на час усиновлення не мають постійного заробітку або інших установлених законом видів доходу.

Між усиновителем і усиновлюваною дитиною різниця у віці повинна бути не менше 15 років. За наявності поважних причин цю різницю може бути скорочено під час розгляду заяви про всиновлення.

У разі усиновлення дітей родичами різниця у віці між усиновителями і усиновлюваними до уваги не береться.

Громадяни України, які виявили бажання усиновити дитину, звертаються із заявою до відділу освіти за місцем проживання з проханням дати висновок про можливість бути усиновителями.

До заяви додаються такі документи:

1) довідка з місця роботи про займану посаду та заробітну плату або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку; 2) копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі); 3) медичний висновок про стан здоров'я усиновителя, виданий державним лікувально-профілактичним закладом.

Під час подачі зазначених документів заявник пред'являє паспорт, а у випадках, передбачених законодавством України, інший документ, який засвідчує особу.

У разі усиновлення дитини, яка досягла десятирічного віку, необхідна її згода. Якщо до подачі заяви про усиновлення дитина проживала в сім'ї усиновителя і вважає його своїм батьком (матір'ю), усиновлення, як виняток, може бути проведене без одержання згоди усиновлюваного. Згода дитини на усиновлення з'ясовується відділом освіти та оформляється довідкою.

Усиновлення дітей громадянами України провадиться


Сторінки: 1 2 3