РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Легалізація (відмивання) грошових коштів або іншого майна, здобутих злочинним шляхом

ПЛАН.

Вступ........................................................................................................3

Об’єктивні ознаки злочину..................................................….4

Суб’єктивні ознаки злочину................................................….8

Кваліфікуючі ознаки злочину...................................................9

Література……......................................................................................10

Вступ.

Ст. 209 КК встановлює відповідальність за легалізацію (відмивання) грошових коштів або іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Питання про це стало першочерговим не тільки в силу своєї злободенності, але і в зв'язку з інтеграцією України до Європейського співтовариства.

Ще в 1991 році Україна ратифікувала Віденську Конвенцію ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, яка передбачає обов’язкову кримінальну відповідальність за ряд діянь, пов'язаних з обігом наркотиків, і зокрема за приховування або утаювання справжнього характеру джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, справжніх прав стосовно власності або її належності, якщо відомо, що така власність одержана внаслідок правопорушення або правопорушень, визнаних такими у зв'язку з виробництвом, виготовленням, розповсюдженням, збутом, транспортуванням та іншими діями щодо наркотичних засобів та психотропних речовин, а також відповідальність за придбання, володіння або використання такої власності, якщо в момент її одержання відомо, що вона отримана внаслідок правопорушення або участі в ньому.

До Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (Страсбург 08.11.90) Україна приєдналася в 1995 р. (ратифікована Законом України від 17 грудня 1997 р.).

Законодавство з цього питання в Україні на сьогодні представлено постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про сорок рекомендацій групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) від 28 серпня 2001 р. № 112-1, яка зобов'язує органи виконавчої влади, банківські та інші фінансові установи керуватися у своїй діяльності запропонованими рекомендаціями.

Існування саме національного законодавства про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом створює необхідні передумови для захисту економіки країни і повинно стати дійовим інструментом в боротьбі передусім з організованою злочинністю, сприяти створенню "чистої" легальної економіки.

I. Об'єктивні ознаки злочину.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою протидії залученню в економіку "брудних" коштів та виконання Україною взятих на себе міжнародно-правових зобов'язань порядок здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності. Додатковим об'єктом можуть виступати інтереси правосуддя, нормальне функціонування фінансово-кредитної системи, право власності.

Предметом злочину є грошові кошти та інше майно, здобуте завідомо злочинним шляхом.

Грошові кошти у даному випадку можуть виступати як у готівковій, так і в безготівковій формах (перебувають на банківському рахунку і їхній обіг регулюється зобов'язальним правом), бути як національною, так і іноземною валютою.

Під майном потрібно розуміти різноманітні предмети матеріального світу, які задовольняють потреби людей і щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. Крім грошей, це цінні папери, нерухомість, транспортні засоби, твори мистецтва, ювелірні вироби , дорогоцінні метали тощо.

Грошові кошти та інше майно виступають предметом легалізації за умови, що їх здобуття відбулося заздалегідь і було поєднано з порушенням норм тільки кримінального законодавства.

Страсбурзька Конвенція для визначення майна, здобутого злочинним шляхом, вживає терміни "доходи" та "власність". За Конвенцією, доходи - це будь-яка економічна вигода, набута злочинним шляхом. Вона може складатися з будь-якої власності. Поняття "власність" включає власність будь-якого виду матеріальну власність чи власність, виражену в правах, рухоме чи нерухоме майно, правові документи або документи, що підтвер-джують право на таку власність чи частку в ній [2].

Вказівка закону на винятково злочинний характер походження майна — предмета розглядуваного злочину — не означає, що застосування ст. 209 вимагає попереднього винесення обвинувального вироку за предикатний злочин. Достатньо усвідомлення винним того, що він вчинює дії з майном, здобутим злочинним шляхом.

Конкретний злочинний спосіб, за допомогою якого здобуто таке майно, на кваліфікацію злочину за ст. 209 не впливає. Це може бути той чи інший злочин проти власності, одержання хабара, контрабанда, шахрайство з фінансовими ресурсами, ухилення від сплати податків, вбивство з корисливих мотивів, незаконне полювання, незаконне використання товарного знака, ввезення виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів тощо. При цьому використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів, необхідно кваліфікувати за ст. 306 – використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Майно потрібно вважати здобутим злочинним шляхом, якщо воно прямо або опосередковано отримано в результаті вчинення кримінально караного діяння. У зв'язку з цим до предмета коментованого злочину належить і те майно, яке отримане в обмін на здобуте злочинним шляхом або внаслідок його іншої реалізації (наприклад, товари, придбані на викрадені гроші).

3. Об'єктивна сторона злочину може виражатись в одній з трьох форм: 1) вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутими завідомо злочинним шляхом; 2) використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності; 3) створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації (відми-вання) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо зло-чинним шляхом.

Вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутими завідомо злочинним шля-хом, як злочин матиме місце тоді коли фінансові операції та інші угоди скоюються як самостійно особою, так і за її дорученням.

Під фінансовими операціями та іншими угодами слід розуміти будь-які дії з грошовими коштами тн іншим майном спрямовані на встановлення, зміну або припинення