цінних паперах, які підтверджують право на певну кількість цінних паперів. Такі виписки не є цінними паперами, тому їх підробку не можна розглядати як підробку цінних паперів. За наявні підстав такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. ст. 358(підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів) або 366(службове підроблення).
Так само не може бути визнана злочином, передбаченим ст. 224, підробка записів на рахунках у цінних паперах у комп'ютерних базах даних, що їх ведуть депозитарії та зберігачі цінних паперів — юридичні особи, яким законом надано право надання послуг щодо зберігання цінних паперів, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках тощо. За наявності підстав такі дії можуть кваліфікуватися за ст. ст. 361(незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп”ютерів), систем та комп”ютерних мереж) або 364.[5,ст.224]
Об'єктивна сторона злочину полягає у:
виготовленні з метою збуту підроблених недержавних цінних паперів;
їх збуті;
використанні їх іншим чином.
Під виготовленням розуміються дії, шляхом яких створюються підроблені цінні папери, наприклад друкування, виготовлення за допомогою спеціальної комп'ютерної техніки, малювання, ксерокопіювання тощо. При цьому мають бути виготовлені предмети, зовнішньо схожі із тими справжніми цінними паперами, під виглядом яких винна особа хоче збути фальшивки.
Виготовлення "акцій" чи інших "цінних паперів" неіснуючої юридичної особи не утворює складу даного злочину, однак виготовлення таких предметів з метою подальшого їх використання для заволодіння чужим майном слід визнавати готуванням до шахрайства і за наявності підстав кваліфікувати за ст. 14(готування до злочину) та відповідною частиною ст. 190(шахрайство). [4]
Виготовлення знарядь, за допомогою яких передбачається в майбутньому виготовляти фальшиві цінні папери, слід, за наявності підстав, кваліфікувати як готування до вчинення злочину, передбаченого ст. 224.
Використання підроблених недержавних цінних паперів іншим чином — це вчинення будь-яких інших, крім збуту, дій з такими паперами для отримання будь-яких вигод, пільг чи переваг, на які б мав право власник відповідних справжніх цінних паперів Зокрема, володіння акціями дає їх власникові право на участь в управлінні акціонерним товариством (участь у зборах акціонерів та у прийнятті ними рішень) та право на отримання відповідної частини прибутку від діяльності товариства. Акціонер має право на доступі до інформації про діяльність товариства, зокрема до протоколів загальних зборів та засідань правління, на отримання річного звіту товариства і т. ін. Користування цими правами на основі підроблених акцій слід розглядати як "використання іншим шляхом" підроблених цінних паперів. Ще одним можливим варіантом такого "використання" є оформлення застави на підроблені цінні папери отриманням грошей чи інших цінностей без передачі підроблених акцій заставодержателю, тобто без їх збуту. У таких випадках дії винної особи також слід кваліфікувати за ст. 224. Заставу фальшивих недержавних цінних паперів з наміром привласнити без належної компенсації отримані під заставу кошти чи цінності, а так само будь-яке інше незаконне отримання коштів (дивідендів, процентів, інших виплат) з використанням підроблених цінних паперів слід кваліфікувати за ст. ст. 190(шахрайство) та 224.
2.Суб'єктивні ознаки злочину
4. Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла віку 16-ти років.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Склад розглядуваного злочину утворює лише таке виготовлення зазначених вище предметів, яке здійснюється з метою подальшого їх збуту. Збутом підроблених недержавних цінних паперів чи білетів державної лотереї є їх умисне відчуження як оплатне, так і безоплатие (використання як засобу платежу, продаж, обмін, дарування, передача в борг або в рахунок покриття боргу, програш в азартних іграх тощо).
3.Кваліфікуючі ознаки злочину
6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 224) є: 1) вчинення його повторно; 2) заподіяння ним великої матеріальної шкоди особливо кваліфікуючими обставинами (ч. З ст. 224): 1) вчинення його організованою групою; 3) заподіяння ним особливо великої матеріальної шкоди.
Організована група – це стійке об’днання декількох осіб (трьох і більше суб’єктів злочину), які попередньо зорганізувалися для готування або вчинення злочинів. Ознаками організованої групи є: 1) наявність декількох осіб (трьох і більше); 2)попередня їх зорганізованість у спільне об’єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів; 3) стійкість такого об’єднання; 4) об’єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану; 5) обізнаність всіх учасників групи з цим планом.
Повторним у статті 224 визнається злочин, вчинений осо-бою, яка раніше вчинила злочин, передбачений цією статтею або статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до цієї статті матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а особливо великою - така, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Використана література:
Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 13 червня 1991 р.,
Закон України "Про державне регулювання ринку пінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996р.
Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електрошюго обігу цінних паперів" від 10 грудня 1997 р.
Постанова ПВС від 12 квітня 1996 р. №6 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів".
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І.Хавронюка. – К.:Каннон,А.С.К., 2002.