Військовий бюджет НАТО формується міністерствами оборони країн-учасниць. Він витрачається на поточні витрати, витрати на утримання, капітальні витрати міжнародної військової структури Альянсу. Це видатки на Військовий комітет, Міжнародний військовий штаб, військові агенції, командування і підпорядковані їм структури, наукові установи, Сили раннього повітряного попередження і управління, системи інформації і зв’язку. Виконання військового бюджету контролюється Комітетом військового бюджету.

Програма інвестицій в безпеку НАТО формується міністерствами оборони країн-учасниць. Видатки спрямовуються на забезпечення супутникового зв’язку, повітряного управління і наведення, військову інфраструктуру. Кошти використовують командування, Сили раннього повітряного попередження і управління тощо. Контролює видатки Комітет інфраструктури. Країна, яка організує виконання проекту в межах Програми інвестицій в безпеку НАТО, узгоджує фінансовий план з Комітетом інфраструктури і проводить тендер серед фірм країн-учасниць проекту на його виконання.

В середині 90-х років було прийнято рішення оптимізувати бюджет НАТО. Для цього почали розроблятись Пакети наявних ресурсів і засобів. Це було покладено на Управління ресурсами і засобами, яке складається з представників країн-членів, ВГ, Військового комітету, Комітету військового бюджету, Комітету інфраструктури. Воно формує Пакет наявних ресурсів і засобів на рік на підставі даних комітетів військового бюджету, інфраструктури, особового складу і планові показники на 4 роки, який затверджує Північноатлантична рада.

Налагоджено систему фінансового контролю виконання бюджету НАТО. Фінансовий план готує кожна установа НАТО через свій фінансовий комітет. Його затверджує керівник установи, а виконання контролює фінансовий контролер, який призначається Північноатлантичною радою. Фінансові контролери мають своїм основним завданням забезпечити повне і своєчасне надходження коштів від країн-членів, прозвітувати про виконання відповідних бюджетів перед Міжнародною радою аудиторів НАТО, членів якої від аудиторських установ держав-членів призначає Північноатлантична рада. Міжнародна рада аудиторів НАТО слідкує за точністю і повнотою формування і виконання бюджету НАТО. Фінансовий рік триває з 1 січня до 31 грудня поточного року. Установа НАТО може функціонувати без затвердженого бюджету півроку на підставі показників попереднього року. Країна-член може вдатись до загального або спеціального обмеження видатків на відповідну програму НАТО.

Розділ 4. Цивільні та військові структури НАТО

4.1 Цивільна організація і структури

Цивільні структури НАТО представлені Генеральним секретарем, Міжнародним секретаріатом. Генеральний секретар підбирає персонал Міжнародного секретаріату і контролює його діяльність. Він обирається на чотири роки, може ініціювати розгляд певних питань органами НАТО, виступати в якості посередника при вирішенні міжнародних суперечок. Йому допомагає заступник Генерального секретаря. Генеральний секретар має свою Канцелярію.

Міжнародний секретаріат є дорадчим і адміністративним органом НАТО. Функції Міжнародного секретаріату: надання політичних порад і рекомендацій; розробка оборонної політики; забезпечення можливостей і засобів реагування на кризові ситуації; забезпечення фінансів; спілкування з громадськістю; співпраця з науковими колами; управління кадрами, фінансами і стандартами безпеки (інспекція, контррозвідка, розслідування, охорона, кібернетична оборона, координація заходів з реагування на комп’ютерні атаки).

4.2 Військова організація і структури

До військової структури відносяться Військовий комітет, Міжнародний військовий штаб, два верховних головнокомандувача та військова командна структура. Військовий комітет регулярно засідає на рівні національних військових представників, керівників генеральних штабів, міністрів оборони. Він надає рекомендації Північноатлантичній раді щодо військової політики і стратегії, дає вказівки верховним головнокомандувачам, відає військовою політикою Альянсу, дає щорічну оцінку загроз НАТО від окремих країн і регіонів, звітує головним органам НАТО про стан на театрах військових і гуманітарних місій НАТО. Військовий комітет засідає один раз на місяць з участю національних військових представників країн-учасниць РЄАП і ПЗМ, двічі на рік з участю міністрів оборони відповідних країн, проводить окремі засідання по лінії Ради Росія-НАТО, Комісії Україна-НАТО, Групи середземноморської ініціативи. З січня 2001 року відбуваються регулярні спільні засідання Військових комітетів НАТО і ЄС.

Голова Військового комітету обирається міністрами оборони країн-учасниць на трирічний термін, він керує структурами Військового комітету, є його речником і представником в головних органах НАТО, країнах-членах і партнерах, міжнародних організаціях, виконує функції голови науково-консультативної ради Оборонного коледжу НАТО. Він дає необхідні розпорядження і керівні вказівки директору Міжнародного військового штабу.

Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі і Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації підпорядковані Військовому комітету, виконують його вказівки, відповідають за військову політику Альянсу в сферах своїх повноважень.

Військова командна структура НАТО створена для керівництва військами, які надаються країнами-членами в розпорядження НАТО, складається з командувань. На сучасному етапі на зміну значним збройним силам НАТО, які були готові для захисту від агресії, прийшли Сили реагування, які менші за чисельністю і більш мобільні. Це призвело до зменшення числа командувань. У центрі командної структури знаходяться два стратегічних командування. Одне з них планує і здійснює операції, друге – займається трансформацією збройних сил. Підпорядковані їм штаби знаходяться на території окремих країн-членів.

Головну роль в підготовці і проведенні операцій НАТО відіграє стратегічне командування збройних сил НАТО в Європі, його Верховний головнокомандувач є одночасно керівником американського контингенту в Європі. Верховний головнокомандувач в Америці є одночасно Командувачем збройних сил США.

Верховний головнокомандуючий НАТО в Європі відповідає за оборону країн-членів Альянсу, забезпечення комунікацій, відповідне військове планування, він синхронізує свої заходи з Верховним головнокомандувачем в Америці. До його компетенції належать також військові контакти і навчання в межах „Партнерства заради миру”. Він виконує аналіз стратегічного рівня щодо обороноздатності