Лише контрактом, у тому числі і укладеним на невизначений строк можуть бути встановлені обмеження права власника звільняти працівника.

3.1. Зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації(банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Законодавством не передбачена можливість розірвання трудового договору за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу при змінах в організації виробництва і праці. Під змінами в організації виробництва і праці мають на увазі ліквідацію, реорганізацію чи перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності чи штату працівників. Працівника можна звільнити з роботи якщо проводиться ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочується чисельність чи штат працівників. Але відповідно не вичерпується поняття змін в організації виробництва і праці.

Також розривається трудовий договір з працівником, що відмовився укласти договір про повну матеріальну відповідальність за наявності поважних причин для відмови (або коли раніше виконання трудових обов’язків не вимагало укладення договору про повну матеріальну відповідальність). Такий висновок обумовлений тим, що у зазначених випадках рішенням про введення повної матеріальної відповідальності на основі відповідного договору власник практично ліквідовує попереднє робоче місце, яке не передбачає укладення договору про повну матеріальну відповідальність. Якщо працівник не згоден укласти договір про повну матеріальну відповідальність, фактично він відмовляється зайняти це робоче місце. Оскільки попереднє робоче місце ліквідовується, а працівник підлягає звільненню.

Одним з видів змін в організації виробництва і праці є ліквідація підприємства. Ліквідація також пов’язана із скороченням чисельності і штату працівників. При ліквідації вся чисельність працівників скорочується (на 100%), а весь штат працівників ліквідовується.

Ліквідація – це така припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права і обов’язки. Поняття ліквідації підприємства, установи, організації за аналогією має застосовуватись і до випадків припинення підприємницької діяльності фізичною особою, що використовує найману працю. Ліквідація дає власнику право на звільнення працівників.

Реорганізація – це інша форма припинення юридичної особи. При реорганізації юридична особа також припиняється. Але всі її права і обов’язки у порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи.

Може скластися враження, що реорганізація (приєднання, злиття, виділення, поділ, перетворення) чи перепрофілювання підприємства, установи, організації само по собі дають власнику підстави для розірвання трудового договору. Це неправильно, бо при реорганізації підприємства, установи, організації чинність трудових договорів працівників продовжується. Інакше кажучи при реорганізації настає правонаступництво не лише у частині майна майнових прав і обов’язків, а і трудових відносин.

Останнім часом одержала поширення практика ліквідації підприємств, установ, організацій і (одночасно з припиненням їх діяльності) створення нових юридичних осіб (як зазначають у відповідних документах, ліквідувати і на базі ліквідованих організацій створити нові).

Право власника чи уповноваженого ним органу визначити штат і чисельність працівників нормативно закріплено. Проте, незалежно від того закріплено таке право законодавством чи ні, право визначити штат і чисельність працівників належить лише власнику чи уповноваженому ним органу. Але він не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності чи штату працівників. І власник має право на свій розсуд вносити зміни до штатного розкладу.

Причому власник на свій розсуд має право визначати чисельність працівників певного фаху і кваліфікації, чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, одночасно прийняти рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад. При цьому мають дотримуватися правила щодо переведення звільнених працівників на іншу посаду за наявності вакантних робочих місць і за їх згодою.

Крім того при звільнені працівників діють обмеження на звільнення окремих працівників Ст..184 КЗпП. (жінок вагітних та таких, що мають дітей у віці до трьох років , одиноких матерів за наявності дитини у віці до 14 років, або дитини інваліда.

Пряма заборона на звільнення перелічених працівників упродовж встановлених строків означає, що вони взагалі не можуть бути кандидатами на звільнення. Вони мають суб’єктивне право залишитись на роботі і питання про їх звільнення, якщо підприємство не ліквідується не може ставитись.

При здійсненні вивільнення власник чи уповноважений ним орган має право у межах споріднених професій і посад провести перестановку працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою, на іншу посаду, звільнивши з неї менш кваліфікованого працівника.

Переважне право на працевлаштування, вище названих осіб, чинне лише при ліквідації підприємств. Оскільки власник, за загальним правилом не несе обов’язку з працевлаштування працівників на інших підприємствах, у разі ліквідації підприємства, згадане переважне право не є суб’єктивним правом працівника у трудових правовідносинах. Цьому праву працівника кореспондує обов’язок не власника, а служби зайнятості.

3.2.Виявлення невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Можливість звільнення у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі чи посаді, яку він займає через недостатню кваліфікацію чи стан здоров’я, перешкоджаючих продовженню цієї роботи. Підкреслимо, що підставою для розірвання трудового договору є саме виявлена невідповідність. Якщо працівник, що не має документа про освіту чи досвіду трудової діяльності, передбачених кваліфікаційними характеристиками, був прийнятий на роботу, у подальшому він не може бути, за загальним правилом. Звільнений з роботи з причин лише відсутності документа про освіту і досвіду трудової діяльності, бо про таку невідповідність працівника було відомо і раніше. Виявленою невідповідністю у подібному випадку може бути неякісне виконання робіт, неналежне виконання трудових обов’язків з причин недостатньої кваліфікації. У той же час, виконання окремих видів робіт передбачає