встановивши факт працівника без законної підстави(у тому числі

без погодження профспілкового органу, якщо одержання такого

погодження, відповідно до закону являється необхідним),

власник вправі за своєю ініціативою чи за вимогою відповідного

органу нагляду за законністю поновити працівника на роботі,

звільнивши того працівника, що був прийнятий на його місце.

Громадянин , звільнений з роботи у зв’язку з незаконним засудженням, має бути поновлений на попередній роботі. У той же час вважається неможливим поновлення працівника не лише у разі ліквідації підприємства, установи, скорочення посади, а й при наявності інших причин, що перешкоджають поновленню працівника, наприклад, зайняття посади працівником, який не може бути звільнений. У такому разі суд відмовляє у позові про поновлення на роботі, а працевлаштування здійснюється службою зайнятості.

Проте існує дещо розширене тлумачення поняття поновлення на роботі.

Свого часу виражалася думка про можливість звільнення працівника, який був прийнятий для заміщення відсутнього працівника без зазначення строкового характеру трудового договору(внаслідок чого трудовий договір набув характеру укладеного на невизначений строк).

Це стосується і тих випадків, коли законодавством за працівником визнається право на попередню роботу(посаду), яку він виконував до звільнення, право вимагати надання попередньої роботи, право на повернення на попереднє робоче місце у порядку переведення. Тим більше неможливе звільнення працівника, коли працівнику дається право на працевлаштування на те ж підприємство і не нижче тієї посади, яку він займав до звільнення.

Також законодавством України не передбачена можливість припинення трудового договору з працівником за мотивами повернення на попередню роботу після закінчення повноважень за виборною посадою особи, яка раніше була звільнена з цієї роботи внаслідок обрання на таку посаду, якщо тільки працівник не був прийнятий на строк повноважень цієї особи на виборній посаді.

3.7.Появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

Власник має право розірвати трудовий договір і разі появи працівника на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп’яніння. Факт появи на роботі у нетверезому стані може встановлюватися не лише спеціальним обстеженням з використанням відповідних технічних засобів, а й будь-якими іншими доказами, допустимими з точки зору цивільно-процесуального законодавства і такими, що стосуються справи. Правильно діють ті керівники, які засвідчують факт появи на роботі у нетверезому стані шляхом складання акта в довільній формі, у якому зазначаються всі зовнішні ознаки нетверезого стану(різкий запах алкоголю, нестійка хода, безглузді розмови тощо).

Краще всього, якщо такий акт підписує декілька свідків. Ці свідки у разі спору будуть допитані у суді. Як свідчить практика, вони нерідко відмовляються від описаних обставин. Між тим, обов’язок доведення факту появи на роботі у нетверезому стані лежить на власнику. Тому він зобов’язаний наперед готувати докази наявності підстав для звільнення працівника.

Хоча законодавством не проводиться розмежування між алкогольним, токсичним і наркотичним сп’янінням, все ж щодо наркотичного сп’яніння встановлені спеціальні правила. Факт незаконного вживання наркотичних речовин теж встановлюється на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп’яніння, результатів медичного огляду, а також тестів на наявність наркотичної чи психотропної речовини в організмі людини. Але встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних чи психотропних речовин є компетенцією лише лікарів. Проблемним являється також проведення медичного огляду осіб, що з’явилися на роботі у стані наркотичного сп’яніння. Спочатку працівнику має бути запропоновано пройти медичний огляд добровільно. Лише при відмові від цього він може бути за постановою органу внутрішніх справ підданий примусовому приводу на медичний огляд.

Підставою для звільнення працівника являється сам факт появи на роботі у нетверезому стані. Отже, на право власника звільнити працівника за цих умов не впливає та обставина, був працівник відсторонений від роботи чи ні.

Поява на роботі у нетверезому стані – це значить поява у такому вигляді на робочому місці у робочий час. Не може бути підставою для звільнення працівника поява у нетверезому стані на робочому місці у вільний від роботи час, вихідний день, під час відпустки тощо. Проте, працівники з ненормованим робочим днем можуть бути звільнені і у тому разі, якщо вони перебували на роботі у нетверезому стані по закінченні робочого дня.

Не може бути підставою для звільнення поміщення працівника у робочий час у медвитверезник, якщо працівник у нетверезому вигляді на роботі не з’явився. Але якщо працівник у робочий час попав до медвитверезника, то тривалість його відсутності на роботі, скоріше всього, має перевищити 3 години. Оскільки причина відсутності на робочому місці у такому разі не може бути визнана поважною, працівник підлягає звільненню за прогул без поважних причин. п.4 ст.40 КЗпП. Звільнення являється дисциплінарним стягненням, що означає необхідність додержання процедури, встановленої для застосування дисциплінарних стягнень.

3.8.Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Власник має право звільнити працівника у разі скоєння за місцем роботи крадіжки майна власника. Форма власності та розмір украденого при цьому значення не мають (звільнення можливе і при скоєнні дрібної крадіжки). Підставою для звільнення являється така крадіжка,