Висновки

Колесо реформи територіальної організації влади в нашій країні хоч ще надто повільно, та все-таки набирає обертів. Щоправда, поки головна дискусія точиться в теоретичній площині. Та дедалі ширший загал починає розуміти, що без удосконалення системи владних інституцій, сутність якого у зміні усталеного з радянської доби тлумачення «людина – для влади» на новітнє демократичне «влада – для людини», розвіюванні міфів про народ як сукупність гвинтиків, свідомістю, буттям і життям котрих можна беззастережно управляти чиновницько-управлінській машині, поверненні первинного значення місцевому самоврядуванню як владі громади, яка не менший брат виконавчій владі держави, а рівноправний партнер з власними правами і обов’язками. Рішуча підтримка Президентом України Віктором Ющенком процесу наближення місцевого самоврядування в Україні до Європейської моделі, а відтак подолання найголовнішої перешкоди на цьому шляху – опору влади природному розширенню повноважень місцевих громад вселили надію на реалізацію довгоочікуваних сподівань.

Місцеве самоврядування сьогодні виступає важливим фактором демократизації суспільного життя, децентралізації управління та необхідною передумовою становлення громадянського суспільства, наближення влади до її джерела – народу. І навпаки, місцеве самоврядування може ефективно функціонувати лише за умови наявності розвинутих елементів громадянського суспільства.

Зрозуміло, що Україна, декларуючи створення незалежної, демократичної, правової держави, формуючи з урахуванням світового досвіду, власну модель організації влади, прийти до визнання місцевого самоврядування як єдино можливої форми організації публічної влади на місцях.

Над питанням місцеве самоврядування і громадянське суспільство: проблема співвідношення в Україні сьогодні працює велика плеяда українських дослідників.

Отже, перші результати свідчать, що місцеве самоврядування та громадянське суспільство в Україні – це довгострокова стратегія розвитку суспільства на демократичних засадах.

Список використаних джерел.

Україна. Закони. Конституція України. – К.: школа, 2002. – 48с

Баймуратов М. А., Григорьев В.А. Муниципальная власть: актуальные проблемы становления и розвития в Украине: Монография. – Одесса: «Юридична література», 2003. – С.31

Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В., місцеве самоврядування в Україні. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000.-304с.

Борденюк В. місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правові аспекти//Право України. – 2003.-№4 – С.14-17

Заєць А. Задля розвитку демократії//Урядовий кур’єр. – 2005.-№179-С.5

Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики//Українське право. – 1995. - №1(2).-С.72

Місцеве самоврядування. У пошуках золотої середини.//Урядовий кур’єр. – 2005.-№200.-С.10

Петришин О. Громадянське суспільство – підґрунтя формування правової держави в Україні//Вісник Академії правових наук України: зб. наук. Праць. – 1995. - №2(33) – 3(34). – С.151

Саенко Ю., Ткачук А., Привалов Ю. місцеве самоврядування в Україні: проблеми і прогнози. – К.: Інститут соціології НАНУ, 1997. – С.7

Загальна теорія держави і права. За ред. Цвіка М.В., Ткач В.Д., Петришина О.В. – Харків: Право, 2002. – 342 с.

Чапала Г. місцеве самоврядування і громадянське суспільство//Право України. – 2004. - №2, С. 127-131.

Щебетун И.С. Организационно-правовые гарантии местного самоуправления в Украине: Монография. – Донецк: Дельта, 2002. – С.58.