14. Які рубрики «табло управління» можна вважати основними?

15. Що є основними передумовами функціонування системи тоталь-ного контролю якості товарів (послуг)?

16. Визначте критерії ефективності менеджменту.

17. Із яких груп показників складається система оцінювання ефек-тивності функціонування структурних частин менеджменту?

18. Що раціональніше для організації: набирати персонал із зовніш-ніх чи внутрішніх джерел?

19. Яке, на вашу думку, відсоткове співвідношення між заробітною платою і преміями слід витримувати для ефективного матеріального сти-мулювання працівників: 90:10%? 80:20%? 60:40? 50:50?

20. Чи доцільніше, щоб відповідальність за дотримання стандартів високої якості трудового життя взяла на себе держава, не поділяючи її з підприємницькими організаціями й профспілками?

21. Які супутні послуги нав'язують поза волею покупця? Чим пояс-нюється нав'язливий характер деяких супутніх послуг?

Ситуація для аналізу

Торговельне підприємство працює в сфері роздрібної поштової то-ргівлі за такою технологією. Покупці вибирають товари за каталогами і відправляють замовлення на підприємство. Ці замовлення виконують

середніми розпорядчими управлінськими функціями, адже вони тіс-но працюють з виконавцями робочих процесів і операцій.

Підприємство за своїм змістом розглядається з різних сторін: як категорія економічної науки, як метод господарювання і як тип економічного мислення. Як метод господарювання підприємство має економічну і юридичну самостійність. ,'

Менеджери підприємства повинні мати новаторський, антибю-рократичний, особливий тип мислення, економічної поведінки, в основі яких знаходяться постійний пошук можливостей і ресурсів.

В економічній літературі підкреслюється гри основні функції підприємства:

1) мобілізація капіталу, матеріальних, трудових та інформацій-них ресурсів;

2) організація виробництва, збуту, реклами продукції, маркетин-гу, управління ними;

3) новаторство, генерування, розробка і впровадження у вироб-ництво і торгівлю вдалих ідей та творчої ініціативи.

Управління підприємством - це певний різновид управлінської праці. Але у зв'язку з тим, що управління виражає відносини власно-сті, менеджер повинен обирати методи і способи, систему управлін-ня, яку задає власник підприємства.

Менеджери зобов'язані вибирати оптимальну модель впливу на працівників і координувати операції фірми в умовах ринку. Треба розуміти, що універсальної моделі не існує, і мистецтво керівника -вибрати оптимальну.

4.2. Управління роботою та організаційними структурами

У процесі управління менеджери постійно мають справу із двома проблемами:*

збільшенням продукту роботи індивідуумів;*

збільшенням продукту організаційних структур, у рамках яких виконується робота.

І тому менеджери всіх рівнів свою увагу та енергію невинні спрямовувати на визначення можливостей управління роботами й організаційними структурами і не взагалі, а так, щоб високі рівні випуску продукту досягались за мінімальних витрат.

Такі проблеми стали домінуючими для представників класичної школи управління ще на початку 20-го століття і є актуальними й тепер. Адже центральною проблемою було і залишається зростання продуктивності праці.

Збільшення продуктивності роботи індивідуумів згідно із відо-мими теоріями менеджменту базується на чотирьох основних прин-ципах:

1) управління роботою. Ідеї цього принципу заклав Фредерік В.Тейлор;

2) спрощення роботи, який, в основному, опрацювали Френк і Лі-ліан Гілбрег;

3) [шанування роботи;

4) ефективності роботи.

4.3. Основні принципи управління

Загальний короткий виклад цих принципів.

Принцип управління роботою

Відомо, що Тейлор був першим, хто почав активно вивчати ро-боту, як процес. Він рекомендував:*

для кожного елементу праці людини розробляти науковий . метод, яким можна замінити старий практичний метод;*

науково обґрунтовувати відбір, планування, навчання і роз-становку робітників;*

забезпечувати виконання роботи згідно із розробленими нау-ковими принципами і співпрацювати у цьому з робітниками;*

усвідомлювати необхідність рівного розподілу праці і відпо-, відальність між адміністрацією і робітниками.

Ці принципи стали основними обов'язковими в управлінні робо-тою індивідуумів.

Експерименти Тейлора і його досліди за допомогою секундомі-ра були підхоплені іншими дослідниками на різних роботах.

Важливим наслідком зусиль послідовників Тейлора було від-криття ними шляхів спрощення роботи.

Принцип спрощення роботи Відомі вчені-управлінці, Френк і Ліліан Гілбрет з'єднали свої

зусилля, що забезпечило важливий прорив у спрощенні роботи.

Глибокий аналіз послідовності та шляхів руху тіла при виконан-ні роботи та раціональна їх організація дали можливість зменшити число необхідних рухів для її виконання із 18 до 4. Використовуючи метод Гілбрета, можна збільшити свою продуктивність праці на багатьох підприємствах на 200 відсотків. Дослідження Гілбрета по-вністю співпадали із робочою Тейлора, адже кожен із них шукав виконання найменшої кількості рухів за найкращого виконання ро-боти.

Принцип планування роботи

Гак само, як і Тейлора і Гілбретів, Гаитта хвилювала проблема продуктивное і і праці. Основним внеском Гаитта в теорію і методо-логію управління є складання графіка, який показує зв'язок між за-планованою і завершеною роботою на одній осі і витратами часу - на другій.

Графік Гаитта до теперішнього часу використовується в проми-словості як метод планування роботи.

У той час, коли Теіілор і Гілбрстн зосереджували свою увагу на робітниках, Гаптт вважав за необхідне шукати шляхи покращення роботи менеджерів та росту продуктивності. Таким чином, Гаптт розширив масштаби теорії і методології управління, включивши в роботу менеджерів аналіз їх діяльності як дуже важливого із фактора росту продуктивності.

Принцип ефективності роботи

Ідеї Еімерсона полягають у наборі принципів, які визначають можливість досягнення ефективного використання ресурсів. За його ідеологією менеджер повинен:

проводити науковий, об'єктивний, засіюваний на фактах аналіз стану справ;*

вміти визначати цілі своїх дій;*

звести кожну частину із цілим;*

володіти і передбачати стандартні процедури і методи;*

стимулювати індивідуумів за успішне та високоякісне вико-нання завдань.

Глибокі наукові і практичні пошуки шляхів та методів^ росту продуктивності роботи на рівні індивідуумів забезпечили передумо-

ву подальших досліджень росту виробництва продукту.

Економічною і значною мірою, правовою основою управління є форма власності на засоби виробництва. В умовах переходу до рин-кових відносин функціонують державні, орендно-кооперативні, при-ватні, акціонерні, житлово-комунальні структури із спільною фор-мою власності, з іноземним капіталом, громадські організації тощо. Форма власності визначає стиль, принципи та методи управління структурою. Управління пошито забезпечиш організаційне поєд-нання