ПЛАН

Вступ

1. Поняття та значення об’єктивної сторони злочину

2. Суспільно небезпечні:

2.1. Діяння;

2.2. Дія;

2.3. Бездіяльність.

3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення.

4. Причинний зв’язок між суспільно небезпечними діяннями і суспільно небезпечними наслідками.

5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину

6. Класифікація злочинів за ознаками об’єктивної сторони.

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Кримінальне законодавство України встановлює кримінальну відповідальність тільки за конкретні суспільно небезпечні винні діяння (дію або бездіяльність), передбачені законом як злочин (с.1 ст 2, ч.1 ст 11 КК). Як і будь-який акт волової поведінки людини, злочин являє собою єдність його зовнішніх і внутрішніх ознак і властивостей.

Зовнішня сторона злочину утворює його об’єктивну сторону, а внутрішня - його суб’єктивну сторону.

Визнаючи нерозривний зв’язок об’єктивних і суб’єктивних ознак злочину, наука кримінального права в той же час вивчає їх окремо, що необхідно для їх більш глибокого розуміння. Такий підхід дозволяє глибше пізнати об’єктивну і суб’єктивну сторону злочину, що складають у реальній дійсності єдиний і неподільний акт злочинної поведінки.

1. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ

При виявленні злочи-ну ми насамперед стикаємося з його об'єктивними ознаками: конк-ретним актом поведінки суб'єкта у виді дії чи бездіяльності, що зав-жди здійснюється у певній об'єктивній обстановці, у певному місці і в певний час. Цей акт поведінки завжди відбувається відповідним способом, наприклад, крадіжка з об'єктивної сторони виражається в таємному викраденні чужого майна (ст. 185), грабіж — у відкри-тому викраденні такого майна (ст. 186). Злочин завжди тягне за со-бою певні суспільне небезпечні наслідки, тому що в результаті його вчинення завдається істотна шкода суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом. Причому діяння (дія чи бездіяльність) перебуває у причинному зв'язку із суспільно небезпечними наслідками. Ці ознаки притаманні будь-якому злочину як явищу реальної дійсності. Без цих ознак злочину бути не може. Вони мають місце завжди, у всіх випадках, коли вчиняється злочин. 11 Кримінальне право бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – Київ – Харків Юрінком 2002 р.

Об'єктивну сторону злочину утворюють зовнішні його ознаки, встановлені кримінальним законом. Це ті його ознаки, в яких проявляється зовні процес вчинення суспільно небез-печного діяння і які відповідають на запитання — як було вчинено злочин?

У суспільних явищах завжди необхідно відрізняти їх фактичні, об'єктивні риси та суспільний характер, сенс, глузд, тобто їх суспільне значення.

В об'єктивній стороні злочину процес вчинення злочину характеризується з боку послідовного розвитку тих подій і явищ, які починаються злочинною дією(бездіяльністю) і за-кінчуються настанням злочину, злочинних наслідків.

Зовні злочин постає своєю чинною стороною і саме тими змінами, які він спричиняє. Якщо мова йде про злочин, то насамперед і головним чином йдеться про його наслідки, (настання смерті при вбивстві, майнові збитки при викра-данні і т. ін.).

Але злочин — це не тільки його шкідливі наслідки. Зло-чин — це взагалі процес певної поведінки людини, який то-читься в просторі і часі, за певними обставинами. Злочин містить у собі різноманітні види поведінки людини, а також дію різних сил природи, які людина використовує для сво-їх потреб, фізичні чи хімічні або інші властивості речовин, знарядь, здібності тварин чи птахів та всі інші можливості для того, щоб досягнути бажаних нею наслідків — змін в оточуючому суспільному середовищі.11 Уголовное право України М.Й. Коржановський Київ 1996 р.

об’єкивна сторона злочину – це зовнішній акт суспільно-небезпечного посягання на охороню вальний законом об’єкт ?? цьому об’єкту заподіюється шкода або створюється загроза її заподіяння.22 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України Київ-Атіка 2004.

Розкриємо зміст даного поняття.

Об'єктивна сторона — обов'язковий елемент кожного конкретного складу злочину. Вона є характеристикою зовнішніх ознак злочинного діяння. Об'єктивна сторона харак-теризує особливість злочину як зовнішній акт суспільно небез-печної поведінки винного і ті умови, за яких скоюється цей злочин, тобто місце, час, спосіб, обставини, з якими пов'язане злочинне посягання.

За об’єктивни ми ознаками суспільно небез печного діяння, за характером поведінки людини у певних умовах можна судити і про суб’єктивні ммоменти: мотив, задум, мета суб’єкта при скоєнні злочину.33 Кримінгальне право Н.В. Чернишова. М.В.Володько, М.Л.Ходім – Київ 1995 р.

Основними ознаками об’єктивної сторони злочину є:

суспільно небезпечне (злочинне)діяння;

його наслідки;

причинний зв’язок між діяннями і наслідками.

Наслідки та причинний зв’язок не є обов’язковими ознаками об’єктивної сторони злочину. У Кримінальному кодексі вміщено чимало статей, у яких обов’язкове настання певних наслідків злочинного діяння не передбачається. Сформульовані у таких статтях склади злочинів називають формальними, а склади, де наслідки є обов’язковою ознакою. – матеріальними.

Суспільне небезпечна дія або бездіяльність — найважливіша, ос-новна і обов'язкова ознака об'єктивної сторони будь-якого складу злочину. Відсутність цієї ознаки виключає склад зло-чину. Усі інші ознаки об'єктивної сторони складу злочину ма-ють факультативний характер.

Суспільно небезпечні наслідки злочину і причинний зв'язок виступають як обов'язкові ознаки тільки у так званих матеріальних складах злочину. Місце, час, обстановка, спосіб, засоби і знаряддя скоєння злочину є обов'язковими ознаками об'єктивної сторони лише тоді, коли вони передбачені позиції певної, конкретної статті Особливої частини Кримінального кодексу) як ознаки складу злочину.

Склади злочинів розмежовуються між собою в основно-му за ознаками, які характеризують об'єктивну сторону зло-чину. Наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, посягають на один об'єкт — право власності, але вони розмежовуються між собою головним чи-ном за способом заволодіння чужим майном: крадіжка — таємне заволодіння майном, грабіж — відкрите шахрайст-во — шляхом обману чи зловживання довір'ям.11 Кримінгальне право Н.В. Чернишова. М.В.Володько, М.Л.Ходім – Київ 1995 р.

Тільки вчинення суспільне небезпечного діяння,