визнання злочином лише об'єктивного прояву лихої во-лі людини, а не її поглядів, переконань, міркувань, ви-ключає сваволю, беззаконня;

об'єктивні дія та бездіяльність як критерій намірів лю-дини дає змогу виявити суб'єктивну сторону злочину і виключити об'єктивну осудність, тобто засудження без вини, невинно;

об'єктивна сторона злочину найбільш багата ознаками, що дає можливість відмежувати один злочин від подіб-ного, суміжного, іншого, а також .злочинні дії від дій, які злочину не утворюють, які кримінальним законом не пе-редбачені.11 Уголовное право України. М.Й. Коржановський Київ 1996 р.

Усі ознаки елективної сторони злочину з погляду їх описуван-ня (закріплення) у диспозиціях статей Особливої частини КК мож-на поділити на дві групи: обов'язкові (необхідні) і факультативні.

До обов'язкових ознак належить діяння у формі дії або бездіяльності. Без діяння, інакше кажучи, без конкретного акту суспільне не-безпечної поведінки людини, не може бути вчинений жоден злочин.

Діяння завжди або безпосередньо вказується в диспозиції статті Особливої частини КК, або однозначно випливає з її змісту і, таким чином, виступає обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину. Тому встановлення ознак такого діяння (дії чи бездіяль-ності) є обов'язковим у кожній кримінальній справі.

До факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину належать: суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстанов-ка, спосіб і засоби вчинення злочину. Ці ознаки, фактично прита-манні злочину як явищу реальної дійсності, далеко не завжди вказу-ються в законі як ознаки конкретного складу злочину. Так, диспозиції складів шпигунства (ст. 114), незаконного поводження зі зброєю, бо-йовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263), хуліганства (ст. 296) та ін. не містять вказівок на конкретні суспільно небезпечні наслідки, які необхідно було б встановлювати при вирішенні питанню про притягнення особи до кримінальної відповідальності. Так само далеко не завжди в статтях Особливої частини КК указуються спо-сіб, місце, час, обстановка вчинення злочину. Отже, зазначені озна-ки об'єктивної сторони складу злочину є не обов'язковими, а факуль-тативними.

Значення об'єктивної сторони злочину. По-перше, об'єктив-на сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кри-мінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненному нею діянні встановлені всі ознаки об'єктивної сторони складу злочину. По-друге, ознаки об'єктивної сторони багато в чому визначають су-спільну небезпечність злочину. Характер діяння, спосіб його вчинен-ня, місце, час, обстановка вчинення злочину, тяжкість суспільно не-безпечних наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпечності як соціальної властивості злочину. У цьо-му зв'язку об'єктивні ознаки діяння враховуються передусім при рішенні питання про криміналізацію тих чи інших діянь, тобто ви-знанні їх злочинними і караними самим законодавцем. Крім того, на-приклад, тяжкість наслідків, спосіб вчинення злочину багато в чому визначають суворість покарання, встановленого в санкціях статей Особливої частини КК за відповідні злочини. По-третє, об'єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об'єктивної сторони дає можливість встановлювати інші еле-менти й ознаки складу злочину: об'єкт, якому заподіюється шкода даним злочином, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати вчинене. По-четверте, об'-єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних. Так, кра-діжка, грабіж, розбій (суміжні злочини) розрізняються між собою за способом вчинення злочину. Хуліганство, відповідальність за яке встановлена в ст. 296, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, відрізняється від адмі-ністративне караного дрібного хуліганства за об'єктивною сторо-ною. По-п’яте врахування ознак об'єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяж-кості вчиненого злочину (ст. 65) і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому.11 Кримінальне право Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я., Київ-Харків Юрінком 2002 р.

2. СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ДІЯННЯ ДІЯ ТА БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ

Головною ознакою об'єктивної сторони злочину є дія, діяння та бездіяльність. Ними утворюються та визначаються всі інші ознаки об’єктивної сторони.11 Уголовное право України М.Й. Коржановський – Київ – 1996 р.

2.1. ДІЯННЯ

Злочинне діяння – це передбачені кримінальним законом дія чи бездіяльність, якими заподіюється шкода об’єктові злочину.

У кримінальному законі трапляються ситуації, коли злочинним діянням визначається одна фізична дія, і ситуація, коли таким діянням вважається певний комплекс із кількох дій.22 Науково-пракичний коментар Кримінального кодексу України – Київ – Атака 204 р.

Злочинне діяння є вольовою по-ведінкою, здійснюваною під контролем свідомості, тому діяння особи, не здатної усвідомити суспільну небезпечність скоєного і проявити свою волю, не є злочином. Через це діяння неосуд-ної особи, чи малолітньої не розцінюється як злочин, навіть якщо цими діяннями і завдано істотної шкоди.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо во-на діє проти власної волі, під впливом непереборної сили чи фізичного примусу, оскільки за таких обставин немає вольо-вого акту.

Під непереборною силою треба розуміти таку дію сил природи, механізмів, устаткувань, людей, звірів, інших об'єктивних факторів, через які особа позбавляється можли-вості діяти як