У кримінальному праві бездія може бути злочинною тільки тоді, коли на особу покладено обов'язок у певній ситу-ації діяти певним способом. Так, мати повинна годувати свою новонароджену дитину, лікар зобов'язаний лікувати хворого, працівники міліції — припиняти злочинні дії. Бездія у всіх цих випадках, якщо особа мала реальну можливість діяти відповідно до своїх обов'язків, і утворює форму злочинної по-ведінки людини.11 Криімнальне право Н.В. Чернишова. М.В.Володько, М.Ж.Хазін – Київ 1995 р.

У деяких випадках кримінальна відповідальність за бездіяль-ність виключається і при наявності можливості діяти, за умо-вою, що виконання обов'язку загрожувало життю цієї особи або іншим, більш важливим суспільним інтересам. Наприк-лад, кримінальна відповідальність капітана судна ви-ключається, якщо допомога не могла бути надана без серьозної небезпеки для свого судна, його екіпажу та пасажирів.22 Уголовне право України. М.Й.Коржанов – Київ – 1996 р.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. Так, якщо лікар повинен був з'явитися до хворого і на-дати йому допомогу, але не міг цього зробити внаслідок повені і роз-ливу ріки, він не може нести відповідальність за ст. 139. Так само ненадання допомоги потопаючому особою, яка не вміє плавати, не може тягти за собою кримінальну відповідальність за ст. 136 за не-надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, тому що тут відсутня можливість надати таку допомогу.

Отже, при оцінці можливості (чи неможливості) виконати покла-дені на особу обов'язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов'язків, покладених на особу. Врахову-ються і її суб'єктивні можливості щодо виконання необхідних дій. Злочинна бездіяльність, як і дія, може проявитися в одинично-му акті невчинення особою конкретної дії, яку вона повинна була і могла вчинити, але може являти собою і кілька (множинність) актів пасивної поведінки, що має місце, наприклад, при службовій недба-лості, коли службова особа неодноразово не виконує покладеш на неї обов'язки (ст. 367). Злочинна бездіяльність може відбуватися одноактно (одномоментно) і протягом певного, тривалого проміж-ку часу, зокрема, при триваючих злочинах, наприклад при ухиленні від сплати аліментів на утримання дітей — ст. 164.

Таким чином, кримінальна відповідальність за злочинну бездія-льність настає лише за таких умов:

а) на особу був покладений спеціальний обов'язок вчинити ак-тивні дії, якими було б відвернено настання суспільне небезпечно-го наслідку;

б) у особи була реальна можливість у даній конкретній ситуації вчинити відповідні активні дії і запобігти заподіянню суспільне не-безпечних наслідків.11 Кримінальне право Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. Київ-Харків-Юрінком

3. СУСПІЛЬНЕ НЕБЕЗПЕЧНІ НАСЛІДКИ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ЗНАЧЕННЯ

Суспільна небезпечність заключається у завданні чи можливості завдання істотної шкоди об'єктам, які охороняються законом. Саме характер і розмір шкоди в першу чергу визначають ступінь суспільної небезпеки злочину. Шкода, яка завдасться чи може бути завдана злочином, у кримінальному праві називається злочинним чи суспільне не-безпечним наслідком.

Злочинний наслідок — це визначена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна зло-чинними діяннями об'єкту, який охороняється законом. Зло-чин тому і є суспільне небезпечним діянням, що він неминуче завдає ті чи інші шкідливі наслідки. Але, як зазначалося, при конструюванні складів злочину наслідкам відводиться не одне і те саме місце. В одних випадках наслідки включаються до необхідних елементів складу, в інших — опиняються за його межами.11 Кримінальне право Н.В. Чернишова, М.В.Володько, М.Л.Харін Київ 1995 р.

Наслідки злочину – реальні шкідливі зміни, які відбуваються в об’єкті, що охороняються кримінальним законом, внаслідок злочинного діяння. Наслідки можуть мати матеріали або нематеріальний характер.

У статях КК, як правило, прямо вказується лише на матеріальні наслідки злочинного діяння. Проте загроза настання нематеріальних суспільно небезпечних наслідків нерідко є мотивом для криміналізації дії шляхом прийняття кримінального-правових норм з формованим складом: тут наслідки прямо не вказуються у статі, але мається на увазі, що вони завжди або дуже часто виникають разі відповідного діяння.22 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України – Київ – атака – 2004 р.

Найважливіша соціальна властивість злочину — його суспільна небезпечність — полягає в тому, що діяння (дія або бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкода, збиток). Механізм порушення об'єк-та (суспільних відносин) і заподіяння йому шкоди може бути різним: в одних випадках негативному, руйнівному впливу піддається су-б'єкт суспільних відносин (наприклад, при вбивстві — статті 115-119, тілесних ушкодженнях — статті 121-125); в інших — благо, що охороняється правом і в зв'язку з яким існують дані відносини (це насамперед майнові злочини — крадіжка, шахрайство й ін.); по-Третє— розривається соціальний зв'язок між суб'єктами відносин (ухилення від призову за мобілізацією — ст. 336, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей — ст. 164) тощо. В усіх цих випадках об'єкту кримінально-правової охорони завдається шкода, що і є на-слідком злочину.114 Кримінальне право Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – Київ – Харків, 2002 р.4

За своїм змістом злочинні наслідки часом мають явно матеріальний характер: смерть, тілесні ушкодження, втрата майна, знищення майна. Злочинний результат може мати й не-матеріальний характер: порушення політичних, трудових прав, приниження честі й гідності, порушення громадського порядку, нормальної діяльності органів управління,