Застосовувалися у справах про злочини проти життя та здоров’я особи і обтяжуючі обставини як визначені КК України, так і не визначені. До визначених належать: вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння – у 7,5% вироків; вчинення злочину щодо особи у безпорадному стані – у 1,5% вироків.

Використовувались у даній категорії справ і обтяжуючі обставини, не зазначені у ч.1 ст.67 КК України: невизнання вини – у 0,5% вироків; настання тяжких наслідків – у 0,5% вироків. Звідси, як бачимо, по даній категорії справ найчастіше застосовувались такі обставини як, щире каяття – у 8,5% вироків та вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння – у 7,5% вироків.

Така статистика ще раз вказує на те, що вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння не завжди свідчить про особливу суспільну небезпечність винного.

У справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи також застосовувалися пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, як встановлені КК України, так і визначені практикою.

До пом’якшуючих покарання обставин, зазначених у ч.1 ст.66 КК України, які застосовувались до вище указаних справах, належать: щире каяття – у 1% вироків; вчинення злочину неповнолітнім – у 1% вироків; наявність утриманців – у 0,5% вироків. До пом’якшуючих ж обставин, визначених практикою відносяться: позитивна характеристика – у 1% вироків; сприяння розкриттю злочину (слідству, суду, встановленню істини по справі) – у 1% вироків; хворіє – у 1% вироків; має постійне місце проживання і праці – у 1% вироків; часткове відшкодування збитків – у 0,5% вироків.

Застосовувались також обтяжуючі обставини, зазначені у кримінальному законі – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння – у 1% вироків; та незазначені - раніше вчиняв злочин – у 0,5% вироків.

Як бачимо, по даній категорії справ дуже малий відсоток обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання і як таких характерних обставин немає. Проте слід зауважити, що злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи вчиняються у сукупності із ін. злочинами, звідси така обставина як часткове відшкодування збитків. Хоча, думається, що більшої ваги у даній категорії справ мала б компенсація моральної шкоди, проте, як бачимо, така обставина не знайшла тут застосування на практиці. Крім того дані злочини вчиняються неповнолітніми, а також у стані алкогольного сп’яніння.

По справах про злочини проти виборчих, трудових та ін. особистих прав і свобод людини і громадянина застосовувались виключно пом’якшуючі покарання обставини, як визначені практикою, так і встановлені КК України. До встановлених у КК України належать: щире каяття, яке застосовувалось у 30% вироків. Визначені ж практикою застосовувались: позитивна характеристика – у 2% вироків; визнання вини – у 0,5% вироків; не судимий – у 1% вироків; розкаяння у вчиненому – у 0,5% вироків; заборгованість виплачена – у 1% вироків; злочин вчинено вперше – у 0,5% вироків, наявність утриманців - у 0,5% вироків; на обліку у психоневрологічному і наркологічному диспансерах не перебуває – у 0,5% вироків.

Звідси, найчастіше застосовувалась така обставина як щире каяття (3%), проте вона характерна для всіх злочинів, а от „заборгованість виплачено” застосовувалась тільки по даній категорії злочинів, що і відповідає їх змістові.

По справах про злочини проти власності застосовується найширший спектр пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, як визначених кримінальним законом, так і не зазначених у ньому.

Застосовувалися наступні по цій категорії справ пом’якшуючі обставини зазначені у КК України: щире каяття – у 31,5% вироків; активне сприяння розкриттю злочину – у 1% вироків; злочин вчинено неповнолітнім – у 11,5% вироків; добровільне відшкодування завданого збитку – у 0,5% вироків; збіг тяжких сімейних обставин – у 0,5% вироків; також ми сюди відносимо важкі побутові умови проживання – у 0,5%; неблагополучна сім’я – у 0,5% вироків; стан здоров’я – у 5% вироків; не працює – у 1% вироків; матеріальне становище – у 0,5% вироків; наявність утриманців – у 4,5% вироків; напівсирота (сирота) – у 1% вироків; батьки глухонімі – у 0,5% вироків. Застосовувалися тут і пом’якшуючі обставини, не зазначені у ч.1 ст.66 КК України: визнання вини – у 80% вироків; не судимий – у 14,5% вироків; позитивна характеристика – у 33% вироків; сприяння розкриттю злочину (слідству, суду, встановленню істини по справі) – у 10,5% вироків; збитки відшкодовані (у тому числі частково) – у 8,5% вироків; сімейний стан (одружений) – у 1,5% вироків; пенсіонер – у 0,5% вироків; судиться вперше – у 4,5% вироків; проживає сам – у 0,5% вироків; молодий вік – у 2,5% вироків; до кримінальної відповідальності притягається вперше – у 4% вироків; розкаявся у вчиненому – у 2,5% вироків; шкоду відшкодовано (у тому числі частково, добровільно) – у 8% вироків; навчається – у 1,5% вироків; працює – у 2% вироків; економічна ситуація в державі – у 0,5% вироків; злочин вчинено вперше – у 4% вироків; особа жіночої статі – у 0,5% вироків; вища освіта – у 0,5% вироків; потерпілий просить суворо не карати або претензій не має – у 41% вироків; громадянин України –у 0,5% вироків; шкоду фактично не заподіяно – у 0,5% вироків; вік – у 2,5% вироків; тяжкі наслідки не наступили – у 2% вироків.

Обтяжуючі обставини, зазначені у ч.1 ст.67 КК України