Застосовувались і обтяжуючі покарання обставини, визначені ч.1 ст.67 КК України: злочин вчинено у стані алкогольного сп’яніння – 12% вироків; злочин вчинено групою осіб – у 2% вироків; вчинення злочину щодо особи у безпорадному стані – у 1,5% вироків.

Слід звернути увагу на те, що дана категорія злочинів вчиняється неповнолітніми, групами осіб, а також особами раніше не судимими та тими, хто має позитивну характеристику, проте у стані алкогольного сп’яніння. Думається, що у даному випадку вище указана обтяжуюча обставина вказує, швидше, на незначний ступінь суспільної небезпечності винного і є пом’якшуючою обставиною, а ніж обтяжуючою.

У справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та ін. злочини проти здоров’я населення застосовувались виключно пом’якшуючі покарання обставини, як зазначені у ч.1 ст.66 КК України, так і визначені такими практикою. До перших відносяться: щире каяття – у 6,5% вироків; а також сюди відносимо і наявність утриманців – у 2,5% вироків; стан здоров’я – у 4,5% вироків; виховує сама дітей – у 0,5% вироків; тяжкий матеріальний стан – у 0,5% вироків. До других відносяться: позитивна характеристика – у 8,5% вироків; вік – у 1,5% вироків; тяжкі наслідки не настали – у 1,5% вироків; злочин вчинено вперше – у 1,5% вироків; визнання вини – у 4% вироків; розкаяння у вчиненому – у 3% вироків; сприяння розкриттю злочину (слідству, суду, встановленню істини по справі) – у 5% вироків; не судимий – у 1,5% вироків; до кримінальної відповідальності притягується вперше – у 1% вироків; молодий вік – у 0,5% вироків; не тяжкий злочин – у 0,5% вироків; судиться вперше – у 0,5% вироків.

Характерними для даної категорії злочинів були такі обставини як не настання тяжких наслідків та злочин не тяжкий, проте як уже зазначалось у підрозділі 2.1. цього дослідження при призначенні покарання вони уже були враховані у якості інших категорій.

У справах про злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян застосовувались усі види обставин.

До пом’якшуючих обставин, встановлених ч.1 ст.66 КК України належать: щире каяття – у 6% вироків; наявність утриманців – у 1,5% вироків; стан здоров’я – у 1% вироків.

До пом’якшуючих обставин, не зазначених у кримінальному законі належать: не судимий – у 2,5% вироків; молодий вік – у 0,5% вироків; визнання вини (у тому числі часткове) – у 0,5% вироків; економічна ситуація в державі – у 0,5% вироків; відшкодування шкоди (у тому числі добровільне) – у 2% вироків; потерпілий не наполягає на суворому покаранні або претензій не має – у 2% вироків; сприяння розкриттю злочину (слідству, суду, встановленню істини по справі) – у 2,5% вироків; не працює – у 0,5% вироків; пенсіонер – у 0,5% вироків; до кримінальної відповідальності притягається вперше – у 0,5% вироків; має постійне місце проживання і праці – у 0,5% вироків; часткове відшкодування збитків – у 0,5% вироків; працює – у 1,5% вироків; навчається – у 0,5% вироків; одружений – у 0,5% вироків; злочин вчинено вперше – у 1,5% вироків; особа жіночої статі – у 0,5% вироків.

Застосовувались і обтяжуючі обставини, зазначені у ч.1. ст. 67 КК України: вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння – у 1% вироків; злочин вчинено щодо особи у безпорадному стані – у 0,5% вироків; рецидив злочинів – у 0,5% вироків.

До обтяжуючих обставин, не визначених кримінальним законом, належать: неодноразово судимий – у 0,5% вироків; раніше вчиняв злочин – у 0,5% вироків.

Як бачимо, з вище наведеного для даної категорії злочинів характерні обставини, які вказують на кримінальне минуле винного, а відповідно про його підвищену суспільну небезпечність.

У справах про злочини у сфері службової діяльності застосовувались виключно пом’якшуючі обставини, проте як визначені ч.1 ст.66 КК України, так і не зазначені у ній. До перших відносяться: щире каяття – у 2,5% вироків; наявність утриманців – у 2% вироків. До других: розкаяння у вчиненому – у 1,5% вироків; заборгованість виплачена – 0,5% вироків; злочин середньої тяжкості – у 0,5% вироків; злочин вчинено вперше – у 1% вироків; відшкодування шкоди (у тому числі часткове) – у 1% вироків; позитивна характеристика – у 3% вироків; не судимий – у 2,5% вироків; визнання вини (у тому числі часткове) – у 1% вироків; економічна ситуація в державі – у 0,5% вироків; має постійне місце проживання і праці – у 0,5% вироків; відшкодування збитків – у 0,5% вироків; відсутність тяжких наслідків – у 2% вироків; вища освіта – у 0,5% вироків; розлучена – у 0,5% вироків; громадянин України – у 0,5% вироків.

Звідси характерними для даної категорії злочинів є відсутність тяжких наслідків, але як уже зазначалось у даному дослідженні така категорія не є обставиною. Хоча необхідно зазначити, що дана категорія, а також те, що особа має вищу освіту і є громадянином України було застосовано у справі про злочин, передбачений ст.364 ч.2 КК України, яка передбачає настання тяжких наслідків, а крім того незрозуміло, яке значення для даного злочину мають дві інших обставини. Отож, як бачимо, у даному випадку суд призначив покарання грунтуючись на обставинах, які не відповідали дійсним