По справах про злочини проти виборчих, трудових та ін. особистих прав і свобод людини і громадянина застосовувались виключно пом’якшуючі покарання обставини, як визначені практикою, так і встановлені КК України. До встановлених у КК України належать: щире каяття, яке застосовувалось у 30% вироків. Визначені ж практикою застосовувались: позитивна характеристика – у 2% вироків; визнання вини – у 0,5% вироків; не судимий – у 1% вироків; розкаяння у вчиненому – у 0,5% вироків; заборгованість виплачена – у 1% вироків; злочин вчинено вперше – у 0,5% вироків, наявність утриманців - у 0,5% вироків; на обліку у психоневрологічному і наркологічному диспансерах не перебуває – у 0,5% вироків.

Звідси, найчастіше застосовувалась така обставина як щире каяття (3%), проте вона характерна для всіх злочинів, а от „заборгованість виплачено” застосовувалась тільки по даній категорії злочинів, що і відповідає їх змістові.

По справах про злочини проти власності застосовується найширший спектр пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, як визначених кримінальним законом, так і не зазначених у ньому.

Застосовувалися наступні по цій категорії справ пом’якшуючі обставини зазначені у КК України: щире каяття – у 31,5% вироків; активне сприяння розкриттю злочину – у 1% вироків; злочин вчинено неповнолітнім – у 11,5% вироків; добровільне відшкодування завданого збитку – у 0,5% вироків; збіг тяжких сімейних обставин – у 0,5% вироків; також ми сюди відносимо важкі побутові умови проживання – у 0,5%; неблагополучна сім’я – у 0,5% вироків; стан здоров’я – у 5% вироків; не працює – у 1% вироків; матеріальне становище – у 0,5% вироків; наявність утриманців – у 4,5% вироків; напівсирота (сирота) – у 1% вироків; батьки глухонімі – у 0,5% вироків. Застосовувалися тут і пом’якшуючі обставини, не зазначені у ч.1 ст.66 КК України: визнання вини – у 80% вироків; не судимий – у 14,5% вироків; позитивна характеристика – у 33% вироків; сприяння розкриттю злочину (слідству, суду, встановленню істини по справі) – у 10,5% вироків; збитки відшкодовані (у тому числі частково) – у 8,5% вироків; сімейний стан (одружений) – у 1,5% вироків; пенсіонер – у 0,5% вироків; судиться вперше – у 4,5% вироків; проживає сам – у 0,5% вироків; молодий вік – у 2,5% вироків; до кримінальної відповідальності притягається вперше – у 4% вироків; розкаявся у вчиненому – у 2,5% вироків; шкоду відшкодовано (у тому числі частково, добровільно) – у 8% вироків; навчається – у 1,5% вироків; працює – у 2% вироків; економічна ситуація в державі – у 0,5% вироків; злочин вчинено вперше – у 4% вироків; особа жіночої статі – у 0,5% вироків; вища освіта – у 0,5% вироків; потерпілий просить суворо не карати або претензій не має – у 41% вироків; громадянин України –у 0,5% вироків; шкоду фактично не заподіяно – у 0,5% вироків; вік – у 2,5% вироків; тяжкі наслідки не наступили – у 2% вироків.

Обтяжуючі обставини, зазначені у ч.1 ст.67 КК України застосовувались: вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння – у 9,5% вироків; вчинення злочину щодо особи у безпорадному стані – у 1,5% вироків. Застосовувались і обтяжуючі обставини, не зазначені у кримінальному законі: раніше вчиняв злочини – у 1,5% вироків; негативна характеристика – у 0,5% вироків.

Звідси, дуже високий процент таких обставин як, щире каяття, позитивна характеристика, не судимий, злочин вчинено неповнолітнім та велика кількість обставин, що вказують на безвихідне становище винного, що могло штовхнути його на вчинення злочину, а також вища освіта і те, що винний громадянин України.

У справах про злочини у сфері господарської діяльності застосовуються тільки пом’якшуючі обставини, проте не тільки включені у законодавчий перелік, але і визначені як такі практикою. До перших відносяться: щире каяття – у 6% вироків; злочин вчинено внаслідок збігу тяжких сімейних обставин – у 0,5% вироків; наявність утриманців – у 2,5% вироків; до других: визнання вини – у 0,5% вироків; позитивна характеристика – у 4,5% вироків; часткове відшкодування шкоди – у 0,5% вироків; раніше не судимий –у 1,5% вироків; хворіє – у 1% вироків; має постійне місце проживання і праці – у 0,5% вироків; часткове відшкодування збитків – у 0,5% вироків; розкаяння у вчиненому – у 2% вироків; злочин вчинено вперше – у 0,5% вироків; вища освіта – у 0,5% вироків; розлучена – у 0,5% вироків; громадянин України – у 0,5% вироків.

Для даної категорії справ, як видно із вище вказаного, характерні ті ж обставини, що й для більшості злочинів, а також вища освіта та вчинення злочину громадянином України.

У справах про злочини проти громадської безпеки застосовувались пом’якшуючі обставини, як визначені КК України, так і ні, та обтяжуючі обставини, визначені КК України. Визначені кримінальним законом застосовувались наступні пом’якшуючі обставини: щире каяття – у 1% вироків; вчинення злочину неповнолітнім – у 0,5% вироків; наявність утриманців – у 1% вироків; добровільне відшкодування збитків – у 0,3% вироків. Застосовувалися і не визначені КК України пом’якшуючі обставини: не судимий – у 1,5%