У даному випадку слід звернути увагу на те, що дана категорія злочинів притаманна для неповнолітніх.

У справах про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту застосовуються як пом’якшуючі обставини (встановлені КК України та не встановлені), так і обтяжуючі обставини, зазначені у ч.1 ст. 67 КК України.

До останніх відносяться вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння – у 0,5% вироків, що у даній категорії злочинів вказує як на значний ступінь тяжкості вчиненого та суспільну небезпечність винного.

До застосовуваних пом’якшуючих обставин, визначених ч.1 ст.66 КК України належать: щире каяття – у 1,5% вироків; злочин вчинено неповнолітнім – у 0,5% вироків; наявність утриманців – у 1,5% вироків; активне сприяння розкриттю злочину – у 0,5% вироків.

Застосовувалися і не встановлені КК України пом’якшуючі обставини: сімейний стан – у 1% вироків; не судимий – у 2,5% вироків; відшкодування шкоди (у тому числі добровільне) – у 1,5% вироків; прохання потерпілого суворо не карати – у 1% вироків; позитивна характеристика – у 1,5% вироків; злочин вчинено вперше – у 0,5% вироків; надання потерпілому винним допомоги одразу і протягом лікування – у 0,5% вироків; вина потерпілого – у 0,5% вироків; визнання вини (у тому числі часткове) – у 1% вироків; часткове відшкодування збитків – у 6,%5% вироків; вжиття заходів до відшкодування шкоди – у 0,5% вироків; розкаяння у вчиненому – у 0,5% вироків; злочин вчинено з необережності – у 0,5% вироків.

Характерними для даної категорії злочинів є вчинення їх неповнолітніми; надання потерпілому винним допомоги одразу і протягом лікування; вина потерпілого; злочин вчинено з необережності. Всі ці обставини по інших категоріях справ не зустрічаються, окрім вчинення злочину неповнолітнім.

У справах про злочини проти громадського порядку та моральності застосовується досить широкий перелік обставин, як пом’якшуючих покарання, встановлених і не встановлених кримінальним законом, так і обтяжуючих, визначених ч.1 ст.67 КК України.

До пом’якшуючих обставин, зазначених у ч.1 ст.66 КК України належать щире каяття – у 12,5% вироків; злочин вчинено неповнолітнім – у 2% вироків; збіг тяжких сімейних обставин – у 0,5% вироків; тяжкий матеріальний стан – у 0,5% вироків; не працює – у 0,5% вироків; добровільне відшкодування збитків – у 0,5% вироків; стан здоров’я – у 2% вироків; наявність утриманців – у 2,5% вироків; проживає з бабусею-пенсіонеркою – у 0,5% вироків.

До пом’якшуючих же обставин не зазначених у кримінальному законі належать: визнання вини – у 1,5% вироків; не судимий – у 11% вироків; потерпілий не наполягає на суворому покаранні або претензій не має – у 4% вироків; молодий вік – у 0,5% вироків; відшкодування шкоди (у тому числі добровільне) – у 6,5% вироків; позитивна характеристика – у 11% вироків; відвернення шкідливих наслідків – у 0,5% вироків; злочин вчинено вперше – у 1,5% вироків; розкаяння у вчиненому – у 0,5% вироків; другорядна роль у вчиненні злочину – у 2% вироків; сприяння розкриттю злочину (слідству, суду, встановленню істини по справі) – у 1% вироків; до кримінальної відповідальності притягається вперше – 0,5% вироків; відшкодування збитків – у 1% вироків; працює – у 1% вироків; одружений – у 1% вироків.

Застосовувались і обтяжуючі покарання обставини, визначені ч.1 ст.67 КК України: злочин вчинено у стані алкогольного сп’яніння – 12% вироків; злочин вчинено групою осіб – у 2% вироків; вчинення злочину щодо особи у безпорадному стані – у 1,5% вироків.

Слід звернути увагу на те, що дана категорія злочинів вчиняється неповнолітніми, групами осіб, а також особами раніше не судимими та тими, хто має позитивну характеристику, проте у стані алкогольного сп’яніння. Думається, що у даному випадку вище указана обтяжуюча обставина вказує, швидше, на незначний ступінь суспільної небезпечності винного і є пом’якшуючою обставиною, а ніж обтяжуючою.

У справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та ін. злочини проти здоров’я населення застосовувались виключно пом’якшуючі покарання обставини, як зазначені у ч.1 ст.66 КК України, так і визначені такими практикою. До перших відносяться: щире каяття – у 6,5% вироків; а також сюди відносимо і наявність утриманців – у 2,5% вироків; стан здоров’я – у 4,5% вироків; виховує сама дітей – у 0,5% вироків; тяжкий матеріальний стан – у 0,5% вироків. До других відносяться: позитивна характеристика – у 8,5% вироків; вік – у 1,5% вироків; тяжкі наслідки не настали – у 1,5% вироків; злочин вчинено вперше – у 1,5% вироків; визнання вини – у 4% вироків; розкаяння у вчиненому – у 3% вироків; сприяння розкриттю злочину (слідству, суду, встановленню істини по справі) – у 5% вироків; не судимий – у 1,5% вироків; до кримінальної відповідальності притягується вперше – у 1% вироків; молодий вік – у 0,5% вироків; не тяжкий злочин – у 0,5% вироків; судиться вперше – у 0,5% вироків.

Характерними для даної категорії злочинів були такі обставини як не настання тяжких наслідків та злочин не тяжкий, проте як уже зазначалось у підрозділі 2.1. цього дослідження при призначенні покарання вони уже були враховані