ж стосується обтяжуючих обставин, то слід залишити той же законодавчий перелік, окрім обставини, визначеної у п.2 ч.1 ст.67, яку слід викласти у наступній редакції: вчинення злочину групою за попередньою змовою, або ж організованою групою чи злочинною організацією і виключити її із переліку обов’язкових.
Також у процесі дослідження було виявлено грубе порушення закону на практиці щодо застосування обтяжуючих обставин, не визначених КК України судами при постановлені вироків.
У процесі ж виявлення основних тенденцій судової практики у сфері застосування обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання по категоріям справ, ми прийшли до висновків, що кожна із них характеризується притаманними переважно чи виключно їй обставинами.
Що ж стосується питання застосування пом’якшуючих та обтяжуючих обставин при постановлені вироків із ст.ст. 69, 75 або ж наявності одночасно і ст. 69, і ст. 75 КК України у зв’язку з тим, що законодавець допустив прогалину, суди визначили це питання практикою. Згідно якої ст. 69 або ж ст. 75 КК України застосовуються і при наявності обтяжуючих обставин, а от при одночасному застосуванні ст.ст.69, 75 КК України наявність таких обставин виключається. Також суди окрім врахування вимог вище указаних статей звертають ще увагу на співвідношення обставин справи не тільки із покаранням, но і з долею людини після постановленя вироку.
По питанню ж застосування обставини у справах щодо неповнолітніх, то тут використовуються як загальні засади, так і деякі особливості. Проте слід зазначити, що практика іде у даному випадку у розріз із законодавством, при цьому частково виправдано, а частково допускаючи помилки.
Отож, підсумовуючи результати даного дослідження, слід зазначити, що вирішення питань застосування обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, розпреділили між собою законодавство, теорія та практика, які не завжди рухаються в одному напрямку, але саме ці три напрямки дадуть можливість усунути проблеми, які виникають у даній сфері.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Курс советского уголовного права. Часть Общая. – Л., 1970. – Т. 2. – 543с.
Исаев М.М. Назначение, применение и отмена наказания// Советская юстиция. – 1938. - №17. – С.19-24.
Строгович М.С. Материальная истина и судебные доказательства в советском уголовном процессе. – М., 1955. – 340с.
Кригер Г.А. Наказание и его применение. - М., 1962. – 54с.
Соловьев А.Д. Вопросы применения наказание по советскому уголовному праву. – М., 1958. – 154с.
Пашкевич П.Ф. Индивидуализация и мотивировка избираемого судом наказания. Научно-практический комментарий судебной практики за 1967г. – М., 1969. – 102с.
Иванова А.Т. Смягчающие ответственность обстоятельства в советском уголовном праве: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук. – М.. 1972. – 30с.
Чечель Г.И. Смягчающие ответственность обстоятельства и их значение в индивидуализации наказания по советскому уголовному праву: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук. – Саратов, 1978. – 40с.
Архів місцевого суду Івано-Франківського міського суду за 2002-2004 р.р.
Архів місцевого суду Богородчанського р-н суду за квітень-травень 2004р.
Архів місцевого суду Городенківського р-н суду за квітень-травень 2004р.
Архів місцевого суду Долинського р-н суду за квітень-травень 2004р.
Архів місцевого суду Снятинського р-н суду за квітень-травень 2004р.
Викторов Б. Чистосердечное раскаяние – смягчающее вину обстоятельство// Социалистическая законность. – 1964.- №12. – с.23-25.
Наумов А.В. Некоторые вопросы применения уголовно-правовых норм при назначении наказания. Труды Высшей Волгоградской следственной школы МВД СРСР. - Волгоград, 1970. - Выпуск 3. – с. 29-34
Свинкин А.И. Признаки личности преступника в роли квалифицирующих обстоятельств. Сборник ученых трудов Свердловского юридического института. – Свердловск, 1973.- Выпуск 28. - с.52-56.
Филимонов В.Д. Общественная опасность личности преступника. – Томск, 1970. – с. 341
Ребане И. Об индивидуализации наказаний судом по советскому уголовному праву. В кн.: ученые записки Тартуского университета, 1978. -Выпуск 41. – с. 19-24
Кругликов Л.Л. Некоторые аспекты теории назначения наказания. В кн.: Проблемы уголовного права в свете решений XXVI съезда КПСС. – М., 1983. – с. 148-154.
Мельникова Ю.Б. Дифференциация ответственности и индивидуализация наказания. – Красноярск, 1989.- с. 96-100
Бабаев М.М. Индивидуализация наказания несовершеннолетних. – М., 1968. – 244с.
Мясников О.А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории, законодательстве и судебной практике. – М.: ООО Издательство "Юрилинформ", 2002. – 240с.
Шаргородский М.Д. Вина и наказание в советском уголовном праве. – М., 1945. – с.121
Викторов Б. Раскаяние, как смягчающее вину обстоятельство// Социалистическая законность. – 1961. - №7. - с.18-21.
Сергеева Т.Л. Вопросы виновности и вины в практике Верховного Суда СССР по уголовным делам. – М., 1950.- 230с.;
Бажанов Н.И. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства при назначении наказания. В кн.: Вопросы государства и права. – М., 1974. – 563с.
Карпец И.И. Отягчающие и смягчающие обстоятельства в уголовном праве. – М., 1959. – 143с.
Кругликов Л.Л. Правовая природа смягчающих и отягчающих ответственность обстоятельств// Уголовное право. – 1999. - №4. – с.17-20
Гаскин С.С. Отягчающие обстоятельства и их значение для индивидуализации уголовной ответственности и наказания: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук. – М., 1981. – 45с.
Кузнецова Н.Ф.. Куринов Б.А. Отягчающие и смягчающие обстоятельства, учитываные при определении меры наказания. В. кн.: Применение наказания по советскому уголовному праву. - М., 1958. – 465с.
Познышев С.В. Основные начала науки уголовного права. Общая часть уголовного права. – М., 1912 – 843с.
Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Атіка, 2004. – 488с.
Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 296с.
Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве (Вопросы теории). –