локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;
встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;
здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;
організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;
розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;
організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.
Землеустрій передбачає:
встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;
розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;
складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;
обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;
складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;
складання проектів відведення земельних ділянок;
встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;
підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;
складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;
розроблення іншої землевпорядної документації, пов’язаної з використанням та охороною земель;
здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;
проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.
Землеустрій здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.
Розробка землевпорядних проектів, пов’язаних з охороною земель від селів, зсувів, підтоплення і засолення, може провадитися з ініціативи власників землі і землекористувачів за їх рахунок державними та іншими землевпорядними організаціями.
Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
укладення угод з порушенням земельного законодавства;
самовільне зайняття земельних ділянок;
псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;
порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
знищення межових знаків;
приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
непроведення рекультивації порушених земель;
знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;
самовільне відхилення від проектів землеустрою;
ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;
порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.