Законодавець чітко не визначив механізму усунення недоліків, але за змістом ст. 294 ЦПК України слід розуміти, що повинен бути виготовлений процесуальний документ, який буде відповідати вимогам ст. 293 ЦПК України, а не направлятись суду різного роду зміни і доповнення до змісту апеляційної скарги.

При сплаті державного мита слід чітко дотримуватися вимог Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, який набув статуту Закону, зважаючи на об’єм оскаржуваного рішення, кількість позовних вимог, щодо яких сторона подає скаргу.

Скарги, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються державним митом за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру.

Апеляційні скарги на рішення судів першої інстанції оплачуються в розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої скарги, а з майнових спорів – ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ст. 296 нового ЦПК України передбачає, що заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у с праві від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги, надсилає їх разом із справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їх надходження, направляються до апеляційного суду.

Ст. 295 чинного ЦПК України передбачає, що суд не пізніше наступного дня після отримання належно оформленої апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора надсилає їх копію і додані матеріали особам, які беруть участь у справі, та встановлює строк, протягом якого вони можуть надати пояснення на апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора.

Про закінчення строку на апеляційне оскарження, суд надсилає апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора разом із справою до апеляційного суду.

Ст. 296 ЦПК України вказує на зміст і форму пояснення або заперечення на апеляційну с каргу, апеляційне подання прокурора, але наслідки недотримання вимог ст. 293 ЦПК України щодо них законодавцем не передбачено, у зв’язку з чим суд може надати стороні термін для усунення недоліків пояснень або заперечень, але у випадку невиконання вимог ухвали суду, вони все одно долучаються до матеріалів справи.

Тобто, особи, які беруть участь у справі можуть подати свої пояснення на апеляційну скаргу (подання) і заперечення проти них як до суду першої інстанції у встановлений для них строк, так і до апеляційного суду.

Пояснення осіб, які беруть участь у справі, формуються після одержання ними копії апеляційної скарги (подання). Вони можуть стосуватися як обставин, досліджених судом першої інстанції, так і містити в собі нові дані по цій справі, що не були предметом дослідження суду першої інстанції.

Апеляційна скарга, подання прокурора можуть бути змінені або доповнені особою, яка їх подала, але така зміна чи доповнення можливі в межах строку, на даного на апеляційне оскарження (с. 298 ЦПК України).

Вони також можуть бути відкликані особою, що їх подала до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Заяви про відкликання апеляційної скарги (подання) направляються в суд першої інстанції або в апеляційний суд, залежно від того, в якому з них знаходиться справа на момент подачі заяви.

Задоволення такої заяви вирішується шляхом постановляння ухвали судді суду першої інстанції або судді апеляційного суду, який відповідно до вимог ст. 299 ЦПК України здійснює підготовку справи до апеляційного розгляду.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, що подав апеляційне подання, протягом всього часу розгляду справи можуть відмовитися від неї повністю або частково.

Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, подання і закриття в зв’язку з цим апеляційного провадження, вирішується в судовому засіданні апеляційним судом, про що постановляється ухвала про закриття апеляційного провадження.

Такої можливості не передбачено у випадку визнання апеляційної скарги протилежною стороною, що обов’язково враховується апеляційним судом щодо наявності або відсутності фактів, які мають значення для справи.

Відмова може бути заявлена до закінчення розгляду справи апеляційним судом і постановлення ним підсумкового процесуального документа. Відмова особи, яка заявила скаргу, і прокурора, який подав апеляційне подання, є обов’язковою для суду тільки в тому випадку, якщо ці розпорядчі дії не суперечать закону і не порушують права і законні інтереси інших осіб.

Наслідком закриття апеляційного провадження є те, що особа, яка відмовилась від скарги (подання) позбавляються в майбутньому права повторно подати апеляційну скаргу, подання по даній справі. Тому під час обговорення питання про прийняття відмови від скарги, подання апеляційний суд повинен попередити таку особу або прокурора про наслідки вчинення цієї процесуальної дії.

Ст. 40 Закону України “Про прокуратуру” надає право доповнити або змінити апеляційне подання не тільки прокурору, який його подав, а й прокурору більш високого рівня до початку розгляду справи апеляційним судом.

Новий ЦПК України ст. 300 передбачив, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Особа, як подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.

При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвали про повернення скарги.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього