РОЗДІЛ 4

Ст. 305 ЦПК України визначає повноваження суду апеляційної інстанції.

Повноваження апеляційного суду – це сукупність його прав і обов’язків, здійснюваних у процесі і в результаті розгляду апеляційної скарги (подання). Їх можна звести в такі групи:

повноваження щодо рішення, яке переглядається, або ухвали (ст. 305 ЦПК);

повноваження щодо нових матеріалів (ст. 301 ЦПК тощо);

повноваження щодо справи, яка переглядається (ст. 310 ЦПК);

повноваження впливу на рух справи (ст. 302 ЦПК тощо);

повноваження, пов’язані з підсумком розгляду справи (ст. 311, 316 ЦПК);

повноваження щодо додаткового обґрунтування рішення суду апеляційної інстанції (ст. 314 ЦПК).

Суд апеляційної інстанції вправі постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги (подання прокурора). Це повноваження реалізується апеляційним судом тоді, коли рішення є законним і обґрунтованим, а в скарзі або поданні немає переконливих доводів. Що свідчать про зворотне (ст. 306 ЦПК України).

Друге повноваження – право апеляційного суду постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і надіслати справу на новий розгляд у суді першої інстанції. Це повноваження реалізується апеляційним судом тоді, коли суд першої інстанції допустив істотні порушення норм процесуального права, що перешкоджають суду апеляційної інстанції досліджувати нові докази або обставини, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, або допущені істотні порушення норм процесуального права, що закон розцінює як безумовні підстави до скасування рішення суду першої інстанції (ст. 307 ЦПК України).

Третє повноваження – право апеляційного суду постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду, - реалізується при виявленні підстав, передбачених ст. 227 і 229 ЦПК, для здійснення цих процесуальних дій.

Четверте повноваження апеляційного суду полягає в праві змінити рішення суду першої інстанції або постановити нове рішення по суті заявлених позовних вимог. Це повноваження реалізується апеляційним судом у разі, коли суд першої інстанції порушив и неправильно застосував норми матеріального права або постановив необґрунтоване неправильне рішення (ст. 309 ЦПК України).

До порушення норм процесуального права віднесено такі, що перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ст. 305 також вказує повноваження апеляційного суду відносно ухвал суду першої інстанції.

По-перше, апеляційний суд може відхилити апеляційну скаргу. Це повноваження повинно реалізуватись тоді, коли ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а скарга або подання не містить обґрунтованих доводів на користь протилежного.

По-друге, суд апеляційної інстанції може задоволити скаргу (подання), погодитись з доводами, викладеними в них, скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої інстанції. Наприклад, якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви з не передбачених в законі підстав, то після скасування ухвали це питання по суті може виріши ти тільки суд першої інстанції.

По-третє апеляційний суд може змінити або скасувати ухвали суду першої інстанції і вирішити питання по суті. Наприклад, якщо ухвалою суду першої інстанції необґрунтовано відмовлено в знятті або зменшенні штрафу, то за скаргою особи, на яку накладено штраф, апеляційний суд за наявності достатніх даних може сам вирішити питання по суті, тобто своєю ухвалою зняти штраф або зменшити його розмір.

Ст. 307 нового ЦПК України передбачає, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

змінити рішення;

постановити ухвалу про касування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

змінити ухвалу;

скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Ст. 306 ЦПК України передбачає підстави відхилення апеляційної скарги (подання прокурора) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 202 ЦПК головним вимогами, що ставляться до рішення суду першої інстанції, є його законність і обґрунтованість. Тому рішення суду першої інстанції, яке відповідає цим вимогам, а отже постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, повинно бути залишено судом апеляційної інстанції без змін, а апеляційна с карга, подання прокурора повинні бути відхилені.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань. Поняття “правильне рішення” вживається в ЦПК дуже рідко. Ним є таке рішення, яке є обґрунтованим і при постановлянні якого порушення норм матеріального права не вплинули на остаточні висновки суду першої інстанції, який постановив правильне по суті рішення, тобто таке, що відповідає вимогам об’єктивної істини.

Аналогічні підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін передбачені ст. 308 нового ЦПК України.

Ст. 307 чинного ЦПК передбачає перелік безумовних підстав для скасування рішення суду першої інстанції має бути скасоване в зазначених випадках навіть тоді, якщо воно в цілому є правильним.

Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд якщо:

справа розглянута неповноважним суддею;

рішення ухвалено чи підписано