репутацію, та на-носять шкоду престижу громадянина або організації в громадянській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів загальновизнаних правил спів-життя та принципів людської моралі.
В науці цивільного права існує декілька точок зору щодо класифікації немайнових прав.
В залежності від інтересів, які складають особисті пра-ва, пов'язані з тими чи іншими сторонами життя, виділя-ють декілька груп:
1) немайнові блага, які не можна відокремити від жит-тя людини (здоров'я недоторканність особи);
2) немайнові блага, направлені на індивідуалізацію громадянина в колективі (ім'я, честь, гідність);
3) немайнові інтереси в сфері сімейного права;
4) немайнові інтереси, які випливають з участі грома-дян в суспільній праці (включаючи всі види творчості), з реалізації права на освіту, право на відпочинок;
5) немайнові інтереси в сфері майнових відносин (не-майнові інтереси, які виявлені в зобов'язальному праві, різного роду майнових угодах, у зв'язку з посіданням тих або інших майнових прав.
З.В. Ромовська пропонує розрізняти п'ять груп особи-стих немайнових прав [10; 49]:
1) права, які індивідуалізують громадянина як особис-тість (право на ім'я, честь, гідність);
2) права, які забезпечують особисту свободу громадян (право на недоторканність особистості, житла, тілесну не-доторканність, вибір роду знань і місця проживання, ци-вільно-правову свободу, права, які забезпечують свободу совісті);
3) права, які виникають в результаті творчої діяльнос-ті при створенні творів в області науки, літератури, мисте-цтва, винаходів;
4) особисті права в сімейних правовідносинах (ком-плекс прав на виховання дітей, усиновлення, здійснення опіки);
5) особисті права, які виникають в результаті вступу громадян в трудові, та інші правовідносини.
Існує ще декілька класифікацій по різним ознакам.
При розробці проекту ЦК України його автори розро-били таку класифікацію:
1. Особисті нематеріальні блага направлені на інди-відуалізацію управомоченої особи (право на ім'я, фірмо-ве найменування, знак для товарів та послуг). Громадянин набуває і здійснює свої права і обов'язки під своїм ім'ям, яке включає в себе прізвище, ім'я, по батькові, якщо інше не витікає з закону або національного звичаю. У ви-падках та у порядку непередбаченим законодавством громадянин може використовувати псевдонім. Громадя-нин вправі змінити своє ім'я в порядку встановленому законом. Зміна громадянином імені не є підставою для припинення або зміни його прав та обов'язків, набутих під колишнім ім'ям. Громадянин повинен приймати необхідні заходи для повідомлення своїх боржників і кре-диторів про зміну свого ім'я, вправі вимагати внесення за свій рахунок відповідних змін в документи, оформлені на своє попереднє ім'я.
Фірмове найменування — найменування юридичної особи, яка є комерційною організацією. Юридична особа, яка є комерційною організацією, повинна мати фірмове найменування. Юридична особа, фірмове найменування якої зареєстровано в установленому порядку, має виключне право на його використання.
Ще одним засобом індивідуалізації є знак для товарів та послуг.
2. Особисті немайнові права направлені на забезпе-чення особистої недоторканості громадян як фізичної так і духовної (право на життя, право на здоров'я, на за-хист особистого зображення, право на захист честі, гідно-сті, ділової репутації).
Життя — це найвище нематеріальне благо, яке виникає з моменту відокремлення життєздатної дитини від організму матері, яке триває на протязі функціонування головного мозку.
Право на життя передбачає не лише право жити само-му, а й право дати життя іншому.
Право на здоров'я — визнана в світі юридична конс-трукція. Стаття 49 Конституції України визнає за кож-ним право на охорону здоров'я.
Здоров'я — це стан повного фізичного, душевного, со-ціального благополуччя. При порушенні права на здоров’я потерпілий може використати такий засіб захисту як - компенсація немайнової шкоди.
В зміст права на особисту недоторканність включає правомочність громадянина самостійно користуватися і розпоряджатися тілом, правомочність вільно здійснювати певні дії згідно зі своєю свідомістю і волею, а також вимагати, щоб інші суб'єкти утримались від порушення його прав.
Право на особисту недоторканність слід реалізувати шляхом укладення договорів на особисту охорону з спе-ціальними фірмами або окремими громадянами. Грома-дянин може заборонити або дозволити публікацію, тира-жування свого зображення на випадок своєї смерті пев-ним особам і на певний строк. Право на зображення об'єктом виступає зовнішність людини, а не зображення.
3. Особисті немайнові блага і направлені на забезпе-чення недоторканності особистого життя громадян (право на недоторканність, на таємницю особистого життя).
Недоторканність особистого життя — це охорона за-коном особистої та сімейної таємниці, заборона на збір, зберігання, використання інформації про приватне жит-тя особи без її згоди.
В юридичній літературі пропонується визначати сфе-ру особистого життя як коло відносин та вчинків особи, які направлені на задоволення індивідуальних потреб засобами, які не мають соціального значення.
Проект пропонує спеціальні норми для захисту особи-стого життя, коли громадянину для здійснення своїх прав потрібна допомога професіоналів: медична таємниця, но-таріальна таємниця, адвокатська таємниця, банківська таємниця, таємниця листування, телефонних переговорів, таємниця всиновлення.
Існують також інші прояви особистого життя та його недоторканності. Право на недоторканність житла пов'я-зано з майновим правом на житло, оскільки без права на житло не виникає право на його недоторканність.
Власник житлового приміщення має широкий об'єм можливостей визначати коло своїх позитивних осіб, Правомоччя громадянина з прийняття засобів, які обмежу-ють проникнення в житло, реалізується шляхом укла-дання договорів, про охорону будівлі, проведення сигналі-зації, шляхом вибору засобів самозахисту.
Право громадян на таємницю та недоторканність особистого життя цивільним законодавством не захищені. Цивільне законодавство потребує вдосконалення з цих питань.
Висновки
Отже, під об’єктами цивільних прав розуміють будь-які матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.
Об’єкти цивільних прав можуть бути визначені як матеріальні та (або) нематеріальні блага, з приводу яких складаються цивільні правовідносини.
Класифікація об’єктів цивільних прав можлива за різними підставами, проте виділяють класифікації об’єктів цивільних прав за двома