Члени кооперативу, передаючи у його власність частку майна у вигляді паю, стають суб’єктами майнових прав, зокрема суб’єктами права та майновий пай. Майнові відносини на засадах членства в кооперативі здійснюються за правилами зобов’язального права, яке означає, що член кооперативу прав вимагати частку (пай) у майні кооперативу в разі виходу з нього, а кооператив зобов’язаний компенсувати йому цю частку грішми або ж видати на розмір паю частину майна в натурі.

Об’єктами права власності кооперативу відповідно до ст. 24 Закону України “Про власність” є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів, виготовлення ним продукція, доходу, одержані від її реалізації т іншої діяльності, передбачені статутом кооперативу, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом [2].

Самостійним джерелом утворення власності кооперативу є грошові та інші майнові внески кооперативних і державних підприємств та організацій, а також громадян, які не є членами кооперативу, але працюють у ньому за трудовим договором.

Особливістю правового режиму майна кооперативів та їх об’єднань є те, що в ньому визначається пайовий фонд, який формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Пайовий внесок – це кошти та матеріальні ресурси у вартісному враженні, що їх вносять громадяни та юридичні особи для створення і діяльності кооперативів та їх об’єднань, які створюються на засадах членства. Характерною рисою правового режиму пайового фонду є те, що на обов’язкові та додаткові пайові внески нараховуються відсотки з доходів у розмірах, які визначаються зборами пайовиків у порядку встановленому статутом кооперативу.

Член кооперативу не є суб’єктом права власності на конкретне майно кооперативу и на його частку, оскільки власником вистпає кооператив як юридична особа.

У порядку та на умовах, передбачених статутом, у кооперативі створюється неподільний фонд, до якого зараховується у вартісному вираженні частина майна, що не розподіляється між членами кооперативу, а використовується на загально кооперативні цілі.

В кооперативах за рішенням уповноважених органів утворюються страхові та інші фонди. На рівні об’єднань кооперативів за рішенням повноважних органів управління (конференцій, з’їздів, рад) відповідно до їх статутів утворюються централізовані фонди. У спілках споживчих товариств централізовані фонди формуються за рахунок певних внесків споживчих товарів бо ж з фондів спілок нижчого до фондів вищого рівня.

Зміст права кооперативної власності, як і будь-якого іншого права власності, становить передусім тріада правомочностей: володіння. Користування і розпорядження майном.

Оскільки суб’єктами права власності в кооперації є кооператив (товариство) чи об’єднання кооперативів (їх спілки), то кожний з них суб’єктів як юридична особа має право вчинити щодо майна. Яке йому належить на праві власності, будь-які дії, що не суперечать закону [18, с.9].

Правомочності власника щодо майна, належного споживчим товариством (спілкам), сільськогосподарським кооперативам (об’єднанням), здійснюють органи управління цих юридичних осіб відповідно до компетенції, визначеної певними статутами.

Обсяг господарської діяльності, наявності матеріально-фінансових ресурсів, інші об’єктивні і суб’єктивні фактори дають можливість кооперативу та його об’єднанню створити власні підприємства, організації, установи з правами юридичної особи. Згідно з п. 3 ст 5 Закону України “Про власність” власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому порядку підприємство, організацію, що є юридичною особою.

Таке право споживних товариств та їх спілок передбачено Законом України “про споживчу кооперацію” (п.2 ст 11), а сільськогосподарських кооперативів та їх об’єднань – Законом України “Про сільськогосподарську кооперацію”. Майно створене підприємством, установою, організацією передається кооперативами (об’єднаннями) на праві повного господарського відання або оперативного управління.

У разі ліквідації споживчого товариства його майно, що залишилося після сплати членами товариства пайових та інших внесків і дивідендів на них, розрахунків з оплати праці, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розрахунків зі спілкою, розподіляється між членами, що входили до с кладу споживчого товариства. Майно сільськогосподарського кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю (п.4 ст 37 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію”). У разі ліквідації об’єднання (спілки) майно, що зали шилося після розрахунків з оплати праці, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами об’єднання (спілки) (п.2 ст 18 Закону України “Про споживчу кооперацію”; п.5 ст 37 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію”).

Отже, особливістю правового режиму майна кооперативів та їх об’єднань є те, що в ньому визначається пайовий фонд, який формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Майно кооперативу, до якого у вартісному вираженні входять основні і оборон фонди в період його створення, становлять статутний фонд кооперативу.

2.2. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ

в Україні найбільш поширеними суб’єктами підприємницької діяльності є господарські товариства, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. Така “популярність” зумовлена цілою низкою факторів. По-перше, ця форма дає змогу об’єднати капітал та зусилля кількох (а інколи навіть тисяч) осіб для досягнення загальної мети. Крім того, здійснення діяльності через такі господарські товариства обмежує відповідальність учасників товариств за боргами самого товариства.

Господарські товариства є організаційно-правовою формою об’єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності суб’єктами цивільного прав (юридичними і фізичними особами) для спільної діяльності з метою одержання прибутку [6.

Цивільний кодекс України ст. 113 визначає господарське товариство як юридичну особу, статутний (сукупний капітал якої поділений на частин між учасниками.

Як суб’єкти права власності господарські товариства відповідно до ст. 115 цивільного кодексу України є власниками: майна, переданого їм засновниками і учасниками у власності як вклад до статутного капіталу; продукції,