інші правила, ніж ті, що містяться а актах Президента України.
Затвердження міжнародних договорів України здійснюється Кабінетом Міністрів у формі постанови щодо:
а) міжнародних договорів, які укладаються від імені Уряду України, крім вищезазначених;
б) міжвідомчих договорів, якщо вони встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Кабінету Міністрів.
Пропозиції щодо затвердження міжнародних договорів України подаються Міністерством закордонних справ України відповідно Президентові або Кабінету Міністрів. Підготовка таких пропозицій здійснюється міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, визначеним відповідальним за укладення договору.
Прийняття договору – це особлива форма, за допомогою якої держава виражає в міжнародному плані свою згоду на обов’язковість для неї договору (прийняття міжнародного договору слід відрізняти від прийняття тексту договору при його розгляді). Форми прийняття договору вказуються, як правило, у самих міжнародних документах.
Приєднання до договору здійснюється у разі, якщо держава із самого початку не брала участі у договорі, але має намір приєднатися до нього на умовах, передбачених у договорі. Договори, що допускають приєднання до них інших держав, називаються відкритими.
Рішення про приєднання України до міжнародних договорів або про їх прийняття приймаються:
а) щодо договорів, які потребують ратифікації, - у формі закону України, невід’ємною частиною якого є текст міжнародного договору;
б) щодо міжнародних договорів, які укладаються від імені України і не потребують ратифікації, - у формі указу Президента України;
в) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, які не потребують ратифікації – у формі постанови Кабінету Міністрів.
Міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов’язковість міжнародного договору у порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.
Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання Україна виступає за те, щоб і інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов’язання за цими договорами.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів АРК, інші органи державної влади, до відання яких віднесені питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання і виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами їхніх зобов’язань, а також надають Міністерству закордонних справ України інформацію, що стосується виконання міжнародних договорів України.
Загальний нагляд за виконання міжнародних договорів України, в тому числі й іншими їх сторонами, здійснює Міністерство закордонних справ України. На прохання органів, які застосовують міжнародні договори України, останнє надає інформацію з питань, що виникають у зв’язку з виконанням договорів. У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань України за міжнародними договорами МЗС України інформує про це відповідно Президента або Кабінет Міністрів і вносить пропозиції щодо вжиття необхідних заходів.
ВИСНОВКИ
Таким чином, до основних напрямів зовнішньої політики України законодавство відносить:
розвиток двосторонніх міждержавних відносин;
розширення участі в Європейському регіональному співробітництві;
співробітництво в рамках Співдружності Незалежних Держав;
членство в ООН та інших універсальних міжнародних організаціях.
У відповідності з чинним законодавством особливості укладення і виконання Україною міжнародних договорів полягають в наступному. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів від імені України подаються відповідно Президентові України або Кабінету Міністрів України Міністерством закордонних справ. Інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, а також Верховний Суд, Національний Банк, Генеральна прокуратура подають пропозиції разом з МЗС, Рада міністрів АРК та облдержадміністрації – через МЗС, інший центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належать питання, які пропонуються для врегулювання міжнародним договором. Порядок подання пропозицій щодо укладення міжвідомчих договорів встановлюється Кабінетом Міністрів. Укладення міжнародного договору відбувається шляхом підготовки його тексту, прийняття, встановлення автентичності, підписання та надання згоди на його обов’язковість для України (підписання, ратифікації, затвердження, прийняття чи приєднання). Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України, в тому числі й іншими їх сторонами, здійснює Міністерство закордонних справ України.
В межах даного дослідження проаналізовані та узагальнені основні засади законодавства про міжнародну діяльність України, на окрему увагу заслуговують також питання правового регулювання співробітництва України з міжнародними організаціями, в тому числі ЄС.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Конституція України від 28 червня 1996 р. – К.: Юрінком Інтер, 1996. – 80 с.
Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - №31. – Ст. 429. – с.595-598.
Про правонаступництво України: Закон України від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №46. – Ст. 617. – с. 1322.
Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №50. – Ст. 540. – с.1993-2002.
Про основні напрями зовнішньої політики України: Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №37. – Ст. 379. – с.943-958.
Про Рекомендації парламентських слухань “Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи”. Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №20-21. – Ст. 305. – с.912-916.