Курсова робота

на тему:

Підстави виникнення трудових правовідносин

Зміст

Вступ.

Розділ І. Загальна характеристика умов і підстав виникнення трудових правовідносин

1.1 Поняття трудових правовідносин............................................4

1.2. Умови виникнення трудових правовідносин.........................8

1.3. Підстави виникнення трудових правовідносин...................11

1.4. Зміст трудових правовідносин..................................…........21

Розділ ІІ. Зміна та підстави припинення трудових правовідносин:

2.1. Припинення трудових правовідносин з неповнолітніми....27

2.2. Припинення трудових правовідносин з державними службовцями....................................................……..........................30

Висновок...............................................……......................................36

Використана література................................./……….......................37

Вступ

Розпочинаючи розгляд даної курсової роботи, необхідно зазначити, що трудове право – провідна галузь українського права, яка є системою правових норм, що регулюють сукупність трудових відносин працівників із роботодавцями, а також інші відносини, що випливають з трудових або тісно пов’язаних з ними і встановлюють права й обов’язки в галузі на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та відповідальність у разі їх порушення. Складовим елементом є провідна галузь українського права; система правових норм; сукупність трудових відносин працівників з роботодавцями, інші відносини, що випливають із трудових або тісно пов’язані з ними.

Трудові відносини можуть бути різних видів і їх відмінність відбита у видах трудових договорів. Але до предмета трудового права входять їхні суспільні відносини, що тісно пов’язані з трудовим правовідносинами. Деякі з них передують трудовим – це суспільні відносини з працевлаштування, підготовки кадрів, професійного відбору, а інші випливають з трудових, це – суспільні відносини трудового колективу з роботодавцем або його адміністрацією, відносини щодо нагляду й контролю за трудовим законодавством, розгляду трудових спорів.

Отож, я маю сказати, що в трудові відносини може вступити кожен громадянин, незалежно від його громадянства, навіть в законодавстві є певні обмеження щодо віку людини, яка хоче працювати.

Але з трудовими відносинами ми зустрічаємось кожен день, я навіть можу сказати, що наше навчання напевно можна також віднести до певного роду трудових відносин, оскільки потім наше навчання зараховується в трудову книжку до загального стажу.

Розділ І. Загальна характеристика умов і підстав виникнення трудових правовідносин

1.1 Поняття трудових правовідносин.

Отже, необхідно сказати, що зв’язки виникають між людьми, а ці зв’язки і є відносинами. Але вони ще не є правовими. Правовими всупереч волі людей вони стають тому, що для регулювання цих відносин держава прийняла певні правові норми. Отже, правовими відносинами є фактичні суспільні відносини урегульовані нормами права. В розділі „Предмет трудового права України” ми відзначали, що об’єктом регулювання трудового права в період переходу до ринкових відносин є відносини по працевлаштуванню, що можуть передувати трудовим відносинам, трудові відносини у зв’язку із застосуванням праці громадянами як робітниками або службовцями, колективні правові відносини, що є похідними від трудових відносин та відносини, які тимчасово або постійно приходять на зміну трудовим відносинам.

Головним в цій системі відносин є трудові, навколо яких групуються інші відносини. І головними вони є тому, що трудова діяльність по створенню матеріальних і духовних цінностей та наданню послуг є найважливішою сферою життя людей.

Виникнення трудових відносин пов’язується з поєднанням робочої сили із застосуванням цих засобів для створення матеріальних чи духовних благ та надання послуг. Таке поєднання робочої із засобами виробництва визначає характер праці і спосіб залучення працівників до праці.

Характер праці є визначальним у соціально-економічному аспекті місця і ролі працівника, найбільш істотних рис суспільних відносин, що вказують на становище працівника в системі суспільного виробництва, його ставлення до засобів виробництва.

Виробничі відносини поєднання робочої сили із засобами виробництва, безпосереднього створення матеріальних благ і їх розподілу включають до себе суспільні трудові відносини як вольову форму відносин між працівником і власником та його підприємством, що складаються у зв’язку з реалізацією права на працю.

Трудові відносини не слід ототожнювати з відносинами, що пов’язані з працею. Існують відносини в яких праця є їх первинною основою або їх елементом, що сприяє головному елементу – майновому або особистому немайновому. Між суб’єктами можуть виникати відносини, предметом яких є виконання певної роботи. Але це не завжди створює суспільні трудові відносини і регулюватись вони мають не трудовим, а цивільним правом. Виконання певної роботи є настільки загальною ознакою більшості відносин у супільстві, що вона не дає можливості визнати ті чи інші відносини суспільно трудовими. Лише ті відносини, що пов’язані з працею і мають її своїм змістом, визначають порядок і умови застосування праці, спрямовані на організацію самого процесу праці в певній суспільній формі і в своїй сукупності створюють цей процес, є суспільно трудовими.

Праця становить не тільки первинну основу, а й саме існування цих відносин.

Зміст суспільних відносин, що виникають із найманої праці при застосуванні громадянами своєї здатності до праці, визначають самі учасники цих відносин. Але цей зміст регулюється і направляється правовими нормами, що надають відносинам правову норму. Самі учасники відносин своїми вольовими діями не можуть придати відносинам юридичну форму, якщо відсутня правова норма, спрямована на регулювання цих чи подібних відносин.

В науці трудового права визначення поняття трудових правовідносин проводиться, виходячи із легального визначення трудового договору, що дається в ст.21 КЗпП. [2]

Трудові відносини виникають із угоди між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудові відносини містять у собі моменти об’єктивної