Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою [1].

Постанова про прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів передбачає, що до пред’явлення об’єктів робітники комісії, які призначаються замовником (забудовником), повинні перевірити відповідність проектам об’єктів і змонтованого обладнання, результати випробувань і комплексного випробування обладнання, підготовленість об’єктів до нормальної експлуатації випускові продукції (наданню послуг), включаючи здійснення заходів по забезпеченню здорових і безпечних умов праці і захисту природного середовища, якість будівельно-монтажних робіт і прийняти ці об’єкти.

До складу робочих комісій включаються представники замовника(забудовника) - голова комісії, генерального підрядника, субпідрядних організацій, експлуатаційної організації, генерального проектувальника, органів державного санітарного нагляду, органів державного пожежного нагляду.

Державні приймальні комісії приймають в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти:

а) виробничого призначення - тільки в тому випадку, якщо вони підготовлені до експлуатації (укомплектовані експлуатаційними кадрами, забезпечені енергоресурсами, сировиною й ін.), на них усунені недоробки і на встановленому устаткуванні почато випуск продукції надання послуг), передбаченої проектом, в обсязі, що відповідає нормам освоєння проектних потужностей у початковий період.

Дослідні (експериментальні), дослідно-промислові заводи, цехи та установки підлягають прийманню в експлуатацію, якщо вони підготовлені до проведення дослідів або випускові продукції, передбачених проектом;

б) житло - тільки після виконання всіх будівельно-монтажних робіт і робіт з благоустрою території, при умові забезпеченості об’єктів устаткуванням і інвентарем в повній відповідності з затвердженими проектами, а також після усунення недоробок.

Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державними приймальними комісіями оформляються актами. В актах дається оцінка якості будівельно-монтажних робіт і прогресивності технологічних і архітектурно-будівельних рішень, передбачених проектом.

Акти про приймання в експлуатацію об’єктів підписуються головою і всіма членами комісії. При наявності в окремих членів комісії заперечень вони повинні бути розглянуті за участі органів, представниками яких є ці члени комісії, до затвердження акта приймання.

Розгляд актів про приймання в експлуатацію об’єктів, прийняття рішень за результатами розгляду заперечень окремих членів комісії і затвердження актів органами, що призначили ці комісії, виконуються по об’єктах виробничого призначення в термін не більш місяця, а по житлових об’єктах в термін не більше 7 днів після підписання актів.

Датою введення об’єкта в експлуатацію вважається дата підписання акта державною приймальною комісією. Датою введення в експлуатацію об’єкта, прийнятого в експлуатацію робочою комісією вважається дата підписання акта робочою комісією.

У звітність про виконання плану запровадження в дію потужностей і основних фондів включаються тільки ті об’єкти, акти про прийняття яких з експлуатацію затверджені органом, що призначив комісію [14].

Згідно ч.4 ст.879 Цивільного кодексу оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об’єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з консервацією.[1]

ВИСНОВОК

Капітальне будівництво - це цілий процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення існуючих об’єктів виробничого і невиробничого призначення.

Значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільномі волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах інвестиційної діяльності – від проектування до виведення об’єкта на проектну потужність.

Законодавство України встановлює, що будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду, а конкретніше на умовах підряду на капітальне будівництво.

Договір підряду на капітальне будівництво регулюється великою кількістю нормативно-правових актів. Однак, безсумнівно, центральне місце серед них належить Господарському і Цивільному кодексам. Окремі питання даного договору регулюються Законами України „Про інвестиційну діяльність”, „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів”, іншим законами та підзаконними актами України. Слід зауважити, що багато питань регулюються актами союзного законодавства, які вже застаріли і потребують змін.

Згідно ч.І ст.875 Цивільного кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Істотними умовами у договорі будівельного підряду є ті, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання, оскільки саме вони визначають зміст та особливості цього договору.

Найбільш відомими формами договорів підряду у будівельній практиці є: комплексні (генеральні) угоди; прямі окремі угоди; угоди „під ключ”, особливості яких були розглянуті в даній роботі.

Структуру договірних зв’язків у будівництві утворюють суб’єкти договору будівельного підряду. Це, зокрема, замовник, підрядник, а в багатосторонньому договорі