У процесі підготовки справи до розгляду збираються необхідні докази, залучаються всі заінтересовані особи, а в справах про поновлення дієздатності громадянина обов'язково призначається судово-психіатрична експертиза.

Справи розглядаються з обов'язковою участю органів опіки та піклування.

Скасування судом обмеження дієздатності здійснюється за наявності достатніх фактичних даних, які підтверджують, що громадянин припинив зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами й у зв'язку з цим йому може бути довірено самостійне розпорядження майном і грошовими коштами. Обмеження дієздатності скасовується і тоді, коли сім'я такої особи перестала існувати (розірвання шлюбу, смерть, розділ сім'ї), а отже, відпав обов'язок цієї особи надавати кошти на її утримання.

Рішення суду про скасування обмеження дієздатності громадянина чи про поновлення дієздатності громадянина після набрання ним законної сили надсилається органові опіки й піклування і є підставою для зняття встановлених над громадянином опіки чи піклування.

Висновок

Отже, цивільна дієздатність – це юридична категорія, яка характеризує правовий статус громадянина, його здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки.

елементами змісту дієздатності фізичної особи є:

1) можливість самостійного вчинення правочинів (правочиноздатність);

2) можливість нести самостійну майнову відповідальність (деліктоздатність);

3) можливість складати заповіт та бути спадкоємцем (тестаментоздатність);

4) можливість обирати собі представника та самому виступати як представник (трансдієздатність);

5) можливість займатися підприємницькою діяльністю (бізнесдієздатність).

Цивільна дієздатність настає тоді, коли людина досягла певного віку і має відповідне психічне здоров’я.

За своїм обсягом дієздатність поділяється на:

повну;

часткову;

мінімальну;

обмежену;

визнання громадянина недієздатним.

Повна дієздатність настає з досягнення повноліття, тобто 18-ти років. У випадках одруження до досягнення повноліття повна дієздатність настає з моменту одруження. З настанням повноліття громадянин стає достатньо психічно і розумово зрілим, має певний життєвий досвід і може вчиняти будь-які правомірні дії.

Часткова дієздатність настає у громадян віком від 15 до 18 років і складає такий обсяг:

а) право самостійно вчиняти дрібні побутові угоди;

б) право розпоряджатися своєю заробітною платою або стипендією;

в) самостійно здійснювати авторські або винахідницькі права;

г) право вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними;

д) право нести цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну іншим особам;

е) можуть бути членами громадських організацій.

Мінімальні дієздатність надається неповнолітнім, які не досягли 15-ти років:

а) право вчиняти дрібні побутові угоди;

б) право вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними.

Але, якщо вклад був внесений на ім’я неповнолітнього іншою особою, то розпоряджатися ним до досягнення 15-ти річного віку будуть батьки або інші законні представники неповнолітнього.

Обмежена дієздатність може бути визначена судом громадянам, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами. Обмежено дієздатний громадянин можу укладати угоди по розпорядженню майном лише за згоди піклувальника.

Визнання громадянина недієздатним можу мати місце лише за постановою суду, якщо громадянин внаслідок душевної хвороби або слабоумства не може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.

Визнання громадянина недієздатним тягне за собою певні правові наслідки:

над ним встановлюється опікунство,

він не може вчиняти право чини.

Їх укладає замість нього опікун. Укладені раніше односторонні право чини (заповіт, видача доручення припиняє свою дію).

Важливою процесуальною гарантією захисту прав визнаних обмежено дієздатними чи недієздатними громадян є встановлений порядок скасування обмеження і поновлення їх у дієздатності.

Література:

Цивільний кодекс України.

Цивільний процесуальний кодекс України.

Сімейний кодекс України.

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. К., 2004 р.

Є.О. Харитонов. Цивільне право України. К., 2003 р. С. 83 –93.

Підопригора О.А. Цивільне право України. К., 1999 р. С. 172-186.

Васькин В.В., Харитонов Е.О. Дифференциация гражданской правосубъектности // Правовое положение несовершеннолетних: сб. науч. трудов. Краснодар, 1985 г. с. 14-15.

Гражданско-правовое положение личности в СССР. М., 1975 г.

Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности в СССР. М., 1981 г.

Советское гражданское право: субъекты гражданского права. М., 1984 г. С. 29-50.

Янкова О. До питання про дієздатність громадян-підприємців // Українське право. – 1997. - Число 3.- с. 91-93.