лікування, на утримання лікувального закла-ду, за винятком витрат на капітальні вкладення, на капі-тальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
У разі заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого непов-нолітніми витрати на його стаціонарне лікування відшко-довуються особами, які за законом несуть за неповнолітніх матеріальну відповідальність.
Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що коли потерпілий на час розгляду справи продовжує стаціонар-но лікуватися, витрачені на його лікування кошти стягу-ються з засудженого по день постановления вироку, а ви-трати на подальше лікування можуть бути стягнуті з за-судженого в порядку цивільного судочинства. В разі вчи-нення злочину групою осіб витрати на стаціонарне лікування потерпілого стягуються відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК з кожного засудженого окремо з урахуванням ступеня їх вини та майнового стану. Витрати на стаціонарне ліку-вання потерпілого від дій особи, яка вчинила їх у стані неосудності, не стягуються (Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972—2002. — К., 2003. — С. 469—470.).
У разі, якщо при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне ліку-вання потерпілого, не було прийнято, стягнення їх прова-диться в порядку цивільного судочинства за позовом заін-тересованих осіб.
Стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікуван-ня потерпілого, за позовом закладу охорони здоров'я, орга-ну Міністерства фінансів або прокурора у порядку цивіль-ного судочинства провадиться також і в разі, якщо при постановлені вироку суму коштів ще не було визначено, а
також у разі відмови в порушенні чи закриття криміналь-ної справи, внаслідок акту амністії або помилування, за примиренням потерпілого з обвинуваченим (пункти 4, 6 ч. 1 ст. 6 КПК), закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки, передачею особи на поруки громадській організації чи трудовому колективу, або застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характе-ру тощо (статті 7—10 КПК).
Стягнені кошти залежно від джерела фінансування за-кладу охорони здоров'я зараховуються до відповідного дер-жавного бюджету або на користь юридичної особи (відом-ства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Список використаної літератури:
Тертишпик В. М. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посібник. — К., 1999. — С. 22.
Настольная книга судьи. — М., 1972. — С. 361.
Кругликов Л. Судебные издержки в уголовном деле // Сов. юсти-ція. — 1975. — № 4. — С. 8.
Томин В. Т., Якупов Р. X., Дунин В. А. Процессуальные докумен-ты, строки и судебные издержки в уголовно судопроизводстве. — Омск, 1973. — С. 37.
Сидорова Н. А. Понятие судебных издержек в советском уголовном процессе // Правоведение — 1987. — № 1. — С. 73.
Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. — К., 2001. — С. 123.