Перехід до ринкової економіки зумовив необхідність нових підходів до визначення самого поняття підрядного договору в будівництві і його правової природи. Відносно суто юридичної характеристики цього договору слід зазначити, що підрядні договори у будівництві є двосторонніми, тобто кожна з сторін договору має управа і обов’язки. Договір будівельного підряду завжди оплатний, це випливає насамперед із його взаємного характеру: за виконану роботу підрядник повинне дати відповідний грошовий еквівалент. Також це договір є консептуальний, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Таким чином, і в будівництві підрядний договорів зберігає ті самі ознаки, які властиві підрядним договором.

Договори підрядного типу, що їх застосовують у будівництві, доцільно класи-фікувати відповідно до характеру робіт і сфери виконання їх. Можна виділити такі групи підрядних договорів: 1) на виконання проектних і розвідувальних робіт; 2) на виконання будівельних"; монтажних і спеціальних робіт; 3) на виконан-ня пусконалагоджувальних робіт і шефмонтажу устаткування; 4) на виконання інших допоміжних робіт.

Тривалий період у літературі точилися дискусії з приводу правової природи і самостійності окремих видів договорів, що застосовуються в будівельному проце-сі. Найбільші суперечки викликав договір на виконання проектних і розвідуваль-них робіт. Якщо питання про самостійність договору підряду на капітальне будів-ництво було розв'язано в законодавстві позитивно, то доля інших підрядних договорів, які тісно пов'язані з будівництвом і становлять єдиний технологічний процес, залишилася поза межами законодавчого регулювання. Саме це і стало приводом для твердження, що договір на виконання проектних і розвідувальних робіт, як і інші підрядні договори в будівництві, слід розглядати як різновид до-говору підряду на капітальне будівництво, оскільки проектування є однією із ста-дій капітального будівництва в широкому розумінні. Висловлювалася думка про те, що підрядні відносини з приводу проектування мають регулюватися тими са-мими нормами глави 8 Основ цивільного законодавства Союзу РСР, що й підряді на капітальне будівництво. Однак більшість авторів обстоювала самостійність договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, маючи на увазі, що він характеризується власним предметом регулювання, іншим порядком виконання зобов'язань, а також приймання і оплати робіт.

Під час розробки нового ІДК України знову постало питання про співвідно-шення підрядних договорів у будівництві. Його рішення передбачає певні зміни в оцінках природи договорів і перспектив їх регулювання. На відміну від ЦК УРСР, у новому ЦК України не передбачається самостійне регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки усі підрядні договори містяться в , єдиній главі і мають єдиний уніфікований режим правового регулювання. У ме-жах окремих видів підрядних договорів, на які, однак, поширюються загальні норми про підряд, передбачається регулювання відносин, що складаються в будівництві.

Під час виконання науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за договорами будівельного підряду, мають творчий характер, а це пов’язано з ризиком досягнення саме того результату, на який розраховує замовник. Тому, якщо вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результату або виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдання. що ставить перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника.

Договір будівельного підряду дуже важливо відмежовувати від Інших близьких за зовнішніми ознаками договорів. Відмежовування договору будівельного підряду від договору купівлі-продажу здійснюється за правовою метою, та тим, що результатом роботи виступає Індивідуально визначена річ. Метою договору будівельного підряду є здійснення робіт, а вже потім перехід права власності, на відміну від купівлі-продажу, де мета безпосередньо - перехід права власності. Отже, єдиним критерієм, що дозволяє чітко розмежувати ці договори, є мета, з якою здійснюються роботи.

Також в договорі будівельного підряду переходу права власності може і не бути. Наприклад, при ремонті речей, коли підрядник зобов'язаний, виконавши ремонт, повернути річ в оновленому вигляді замовнику, який і є її власником.

Отже, якщо для договору купівлі-продажу головна мета - це передача права власності на-майно від однієї особи до Іншої, то договір будівельного підряду має метою, не стільки процес передачі результату виконаної роботи підрядником замовнику оскільки процес створення певного матеріалізованого результату (проведення нового будівництва, реконструкції капітального ремонту або виконання іншої роботи) підрядником, надаючи право замовнику здійснювати контроль за його роботою; і вже як наслідок - досягнення кінцевої мети - передачі результату роботи.

А також розділяючим критерієм може бути наявність в договорі будівельного підряду замовлення. Предмет договору будівельного підряду апріорі не може бути виготовлений без замовлення, тобто речі виробляються завжди під конкретного замовника, у тому числі з його матеріалів, що неможливе при купівлі-продажу.

Також потрібно розмежовувати договір будівельного підряду від трудового договору, кожен з яких має свої істотні ознаки. Так, якщо предметом договору будівельного підряду з певний матеріалізований результат виконаної роботи, то для трудового договору він не обов'язків, оскільки в останньому головне значення має трудова діяльність взагалі, а не виконання разової конкретної роботи. За трудовим договором працівник виконує роботу відповідно до його кваліфікації, посади протягом невизначеного або певного строку. При цьому виконувана робота може мати виробничо-технічний, організаційно-керівний, громадсько-політичний та інший характер.

Підрядчик організаційно самостійний у виробничому процесі, замовникові не підпорядкований, виконує роботу на свій ризик, переважно своїми засобами та з своїх матеріалів. А за трудовим договором