Від приблизного кошторису сторони можуть відступити в бік перевищення, якщо воно не є суттєвим. Кошторис вважається твердим, якщо інше не буде встановлено у договорі. Вийти за межі твердого кошторису сторони не можуть. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані витрати несе підрядник, якщо Інше не передбачено законом.
Кошторис більш притаманний довготривалим роботам, що потребують великих капіталовкладень, наприклад, капітальне будівництво. В таких випадках ЦКУ передбачає, що коли під час будівництва підрядник виявив не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, він зобов'язаний негайно повідомити про це замовникові. У разі невиконання підрядником цього обов'язку він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва [23].
ЦКУ передбачає, що до початку робіт або під час їх виконання замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації за умови, що додаткові роботи викликані такими змінами не перевищують 10% визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, Що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує 10% визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Кілька слів про розробку проектної документації. Цим займаються спеціалізовані організації, у яких є ліцензія на право проведення таких робіт. У ст.1 ЗУ №208 [6] сказано: якщо проектна організація передає замовнику робочу документацію, що не відповідає державним будівельним нормам І правилам, вихідним даним на проектування об'єктів з такої організації справляють 30% вартості такої документації. Згідно з п.9.19 ДБНА. 2.2 - 3-97 після затвердження документації замовник відповідає за рішення, які містяться в ній [8]. Договором мають бути визначені склад І зміст проектно-кошторисної документації, а також те, яка із сторін і в який строк зобов'язується надати відповідну документацію.
При затвердженні сторонами договору твердого кошторису підрядник немає права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник його зменшення, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати (ч.5 ст.844 ЦКУ). Але в разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавались йому Іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. В разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч.5 ст.844 ЦКУ).
Відповідно до Закону про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва від 27.12.2004 р.
Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).
Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.
Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною.
Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом [трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного /терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.
Приймання та оплата робіт, виконаних субпідрядниками, здійснюється генеральним підрядником або замовником на підставі підписаних документів згідно з умовами договору (контракту).
Третьою істотною умовою договору підряду є строк його виконання, яким визначається момент завершення підрядних робіт і здачі їх результатів замовникові. На відміну від ЦК 1963 p., де відсутня така норма, строк виконання роботи за договором підряду передбачений у ст.846 ЦКУ. Цей строк встановлюється за погодженням сторін або відповідними нормативними актами, адміністративно-плановими завданнями, у яких передбачені максимальні строки виконання робіт. Практикується встановлення проміжних строків (постання виконання роботи). Це дає можливість замовнику контролювати хід і якість робіт, що виконуються, а також ритмічне І обгрунтоване списання їх вартості у витрати [20].
Початковий строк має значення для проведення допоміжних заходів щодо підготовки необхідних матеріалів, земельної ділянки під забудову, проектно-кошторисної документації тощо [15]. Іноді встановлюють не лише день, а й годину початку підрядних робіт, зокрема у договорі на ремонт жилих приміщень, коли для з'ясування підготовленості приміщень до ремонту важлива присутність замовника.
Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч.2 ст.846 ЦКУ).
Форма договору: письмова.
Для укладення договору будівельного підряду сторони по-передньо мають одержати відповідні документи. Для замовни-ка — дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника — ліцензію (дозвіл) на здій-снення будівництва.
Договір може бути укладено шляхом: а) прямих перегово-рів між сторонами; б) відкритих або закритих торгів.
Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти до-говір, доцільно укладати переддоговірний правочин (протокол намірів),