Відповідно до ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будів-ництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором буді-вельного підряду. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-техніч-не забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування.

У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування наданого замовником без погіршення якості виконуваних робіт під-рядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника оплати ці-ни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, і не покритих цією сумою.

Генеральний підрядник має забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт згідно з графіком, складеним з урахуванням норм тривалості будівництва і узгодженим із замовником та субпідрядними організаціями.

Генеральний підрядник повинен координувати дії усіх учасників будівництва, його рішення з приводу виконання затверджених планів і графіків виробництва будівельно-монтажних робіт є обов'язковими для всіх учасників будівництва не-залежно від їх відомчої належності.

Згідно зі ст. 881 ЦК України на підрядника покладається також обов'язок страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено і договором будівельного підряду.

Генеральний підрядник гарантує якість виконаних робіт протягом певного ча-су (гарантійного строку). Гарантійні строки у будівництві залежать від виду бу-дівельно-монтажних робіт, вони встановлені нормативне, але за домовленістю можуть збільшуватися. Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо їх виявлено протягом га-рантійного строку. Для загальнобудівельних робіт гарантійний строк становить один рік, для систем центрального опалення — один сезон. Підрядник, який веде будівництво житлових будинків, зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо їх виявлено протягом дворічного гарантійного стро-ку з дня прийняття житлового будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).

Права генерального підрядника полягають у тому, що він може вимагати від замовника безумовного виконання всіх покладених на нього Правилами та інши-ми нормативними актами, а також договором обов'язків і створення належних умов для здійснення будівельно-монтажних робіт.

Гарантії якості в договорі будівельного підряду визначається Цивільним Кодексом, а саме ст. 884, в якій сказано, що:

1. Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторис-ній документації показників і можливість екс-плуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо бі-льший гарантійний строк не встановлений до-говором або законом.

2. Підрядник відповідає за дефекти, вияв-лені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструк-цій щодо його експлуатації, розроблених са-мим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

3. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатувати-ся внаслідок недоліків, за які відповідає під-рядник.

4. У разі виявлення протягом гарантійно-го строку недоліків замовник повинен заяви-ти про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

5. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, ви-значеної у кошторисі, після закінчення гара-нтійного строку.

А також Закону України “Про захист прав споживачів” 12.05.1991 р. ст. 4 ч.1. гарантує, що держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я життєдіяльності.

Отже, підрядні правовідносини у сфері капітального будівництва за власним своїм характером часто виникають з приводу масштабних і особливо складних робіт. Відтак вони передбачають широку участь у них третіх осіб. Такими третіми особами, тобто субпідрядниками, найчастіше залучаються спеціалізовані фірми і організації. Невеликі будівельні організації ведуть, як правило, вузькоспеціалізовані роботи і спеціалізуються на будівництві об'єктів певного типу (житлові будинки, дороги, комунікаційні системи). Спеціалізація і визначає той об'єм роботи, який генпідрядчик може доручити менш потужній (субпідрядній) організації. Здебільшого, генпідрядчик має можливість вибирати субпідрядчиків. Такий підхід є проявом конкурентних відносин у сфері будівельних відносин. Мета діяльності субпідрядних організацій не така глобальна, як у генпідрядчика. Об'єм доходів і оборотних коштів значно нижчий. Тому субпідрядника передусім цікавить не сам об'єкт в цілому, а тільки та його частина, яка виступає предметом його спеціалізації, його головним видом діяльності.

ІV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН У ДОГОВОРІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ

Д. Мейєр у свій час вважав підрядом договір, за яким підрядчик не зобов'язується сам виконувати роботу, а передбачає, що вона буде виконана через посередництво інших осіб, і що робота самого підрядчика переважно не та, яка обумовлюється за підрядом, а полягає тільки у посередництві між особою, яка укладає підряд, і робітниками, які виконують роботу. Так укладається підряд на будівництво споруди; сам підрядчик не бере участі в будівництві, а він тільки наймає робітників, наглядає за ними - словом тільки керує операцією" [1, с.654]

Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони — підрядник і замовник — несуть взаємну май-нову відповідальність як у формі стягнення неустойки, передбаченої законом або договором, так і у формі відшкодування збитків.

Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені донині чинними Правилами