Порядок відшкодування витрат, зумовлених застосуванням майнової відповідальності врегульоване Законом “Про майнову відповідальність за порушення умов договору-підряду” від 27.11.2003 ст.6.

Сума сплаченої неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням підрядчиками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

Якщо замовник порушив умови договору підряду (контракту) внаслідок несвоєчасного надходження бюджетних -коштів, сплата неустойки (пені) та відшкодування збитків здійснюються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.

Кошти, одержані внаслідок застосування . майнової відповідальності за порушення підрядчиками та замовниками суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

Неустойка (пеня) та відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання або неналежного виконання договору підряду (контракту) підрядчикові замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, сплачуються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.

Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво, зумовлених сплатою ним підрядчику неустойки (пені) за недотримання строків платежів за виконані роботи внаслідок порушення плану фінансування, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад за рахунок коштів відповідних бюджетів. Порядок відшкодування цих витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

У випадках, передбачених частиною шостою статті 3 цього Закону, додаткові витрати, пов'язані з застосуванням майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту), зумовлені діями органів виконавчої влади та виконавчими органами рад, відшкодовуються за рахунок зменшення коштів на фінансування діяльності цих органів.

Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із припиненням будівництва у зв'язку з прийняттям рішення про припинення фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, визначається Кабінетом Міністрів України щорічно після затвердження Закону України про Державний бюджет України.

Якщо фінансування будівництва об'єктів здійснюється на пайових засадах, додаткові витрати на будівництво, зумовлені сплатою замовниками неустойки (пені) внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного виділення та перерахування коштів, /відшкодовуються всіма інвесторами, які порушили свої зобов'язання щодо перерахування коштів. Порядок відшкодування додаткових витрат установлюється договорами (угодами) між замовником та інвесторами щодо пайового фінансування будівництва об'єкта.

Отже, майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стяг-нення за вимогою потерпілої сторони неустой-ки (пені), а також відшкодування збитків (ви-трат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у ст.ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.

Закон України «Про відповідальність під-приємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р. встановлює адміністративно-правову відповідальність підприємств, їх об'єд-нань, установ та організацій усіх форм власно-сті за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного конт-ролю за забудовою територій, розміщенням і бу-дівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердже-ної містобудівною та іншою проектною доку-ментацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на за-хист державою прав споживачів будівельної продукції.

ВИСНОВКИ

Не привносячи чогось надто нового з упевненістю можна відзначити, що договір підряду є консенсуальним - виступає в силу з моменту досягнення сторонами угоди по всім істотним умовам, якими є предмет, ціна та строк виконання договору. Договір є двосторонньо взаємним та оплатним. Як зазначалось в роботі, предметом договору підряду є Індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми через виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або через виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Характеристика сторін договору проявляється через окреслення їх основних обов'язків у самому визначенні даному договору в ст.837 Цивільного кодексу. Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ціна договору підряду визначається як:

Ціна може бути вказана в самому тексті договору підряду, чи в ньому може вказуватись на спосіб її визначення або визначатись кошторисом, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та невід'ємною його частиною.

Строк в договорі підряду встановлюється за погодженням сторін, або відповідними нормативними актами. Він визначає час виконання замовленої роботи, також момент завершення підрядних робіт і здачі їх результату замовникові.

Підставами розмежування підрядних договорів на окремі види є предмет договору та суб'єктивний склад. Ці критерії можуть бути поставлені і в основу розмежування договору підряду від суміжних договорів.

Розрізняють такі види підрядних договорів:

Окремим спеціальним видом такого роду договорів є ще підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Договір підряду може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною. А також у зв'язку