До організаційних гарантій можна віднести матеріально-технічне забезпечення суду та інших органів захисту прав людини і громадянина, загальну ефективність судової та правоохоронної діяльності, рівень кваліфікації суддів та працівників правоохорон-них органів тощо.

Правові (юридичні) гарантії реалізації прав та свобод лю-дини і громадянина — це встановлені державою із наданням їм формальної (юридичної) обов’язковості принципи та норми, які забезпечують здійснення зазначених прав і свобод шляхом на-лежної регламентації порядку їх здійснення, а також їх захисту та охорони. За критерієм їх змісту серед правових гарантій можна виділити: матеріальні (положення правових норм, які безпосе-редньо містять ті чи інші приписи та заборони); процесуальні (положення, які визначають процес реалізації матеріальних га-рантій); організаційні (положення, які, зокрема, визначають систе-му судових і власне правоохоронних органів, інших органів дер-жавної влади і органів місцевого самоврядування, встановлюють їх функції, повноваження їх посадових осіб).[20;c.96]

Окремим, специфічним видом правових гарантій е юридична відповідальність, її специфіка полягає у тому, що захист і охоро-ну прав та свобод людини і громадянина юридична відповідаль-ність забезпечує шляхом гарантування виконання органами дер-жавної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими і служ-бовими особами своїх обов’язків, що кореспондують зазначеним правам та свободам. А крім того, вона також виконує функцію за-безпечення виконання обов’язків людини і громадянина, які є складовою частиною правового статусу людини і громадянина.

За критерієм рівня їх правового визначення правові гарантії поділяються на міжнародно-правові і національні, конституційні, галузеві та інші.

Міжнародно-правові гарантії встановлені, у чинних міжна-родних договорах, обов’язкових для України. У свою чергу, вони також є матеріальними (скажімо, можливість звернення до Євро-пейського Суду, встановлена Європейською конвенцією з прав людини), процесуальними (наприклад, доступний для кожного по-рядок такого звернення), організаційними (система і організація діяльності Європейського Суду).

Конституційні гарантії складаються із принципів консти-туційно-правового статусу людини і громадянина, а також із конс-титуційних норм, у яких визначені повноваження відповідних органів державної влади та їх посадових осіб по забезпеченню прав та свобод людини і громадянина, їх відповідальність, пере-дбачені інші засоби здійснення відповідних прав та свобод люди-ни і громадянина, а також спеціальні права, призначені для найбільш ефективної реалізації інших прав людини і громадянина.

Так, Верховна Рада України відповідно до Конституції України визначає відповідними законами права і свободи людини і грома-дянина та їх гарантії, громадянство, правосуб’єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, права корінних народів і національних меншин, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім’ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, вихо-вання, освіти, культури і охорони здоров’я, екологічної безпеки, правовий режим власності, правові засади і гарантії підприємниц-тва (частина 1 ст. 92), визначає правові засади вилучення об’єктів права приватної власності (пункт 36 частини 1 ст. 85), призначає на посаду та звільняє з посади Уповноваженого Вер-ховної Ради України з прав людини, здійснює через нього парла-ментський контроль за додержанням конституційних прав і сво-бод людини і громадянина, заслуховує його щорічні доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні (пункт 17 частини 1 ст. 85, ст. 101).

Основним Законом на Президента України покладено обов’язок бути гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, обстоювати права і свободи грома-дян (ст. ст. 102 і 104), на Кабінет Міністрів України — вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина (пункт 2 ст. 116), на місцеві державні адміністрації — забезпечу-вати додержання прав і свобод громадян на відповідних тери-торіях (пункт 2 ст. 119). Ст. 8 Конституції України гарантує звер-нення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої є нормами прямої дії. На прокуратуру покладено здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судо-вих рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 121).

У ст. 22 Конституції України встановлене загальне правило, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються. Це озна-чає, що вони не лише проголошуються, декларуються державою, а й мають реалізовуватися за допомогою відповідного механізму.

Інші правові гарантії реалізації конституційних прав та сво-бод людини і громадянина містяться у багатьох законах України, а також в інших нормативно-правових актах, і частково є загаль-ними, а частково — галузевими. Вони розглядаються при аналізі конкретних конституційних прав та свобод.[32;c.30]

Ці правові гарантії мають різні форми. Вони складаються із норм, які регулюють порядок реалізації тих чи інших можливостей людини і громадянина, встановлюють відповідальність за непра-вомірне обмеження конституційних прав і свобод або містять за-соби стимулювання посадових осіб до належної поведінки. Зага-лом ці норми є дещо розрізненими, часто не узгодженими з відповідними нормами Конституції України та інших законів. Част-ково це є проявом відсутності належних політичних, економічних та інших загальних гарантій їх здійснення, частково — відсутністю чітких концептуальних засад розвитку вітчизняного законодавства.

Сьогодні Україні потрібна нова система законодавства, її ос-новою мають стати Конституція України як базовий закон прямої дії і міжнародні договори, в яких визначаються стандарти прав людини. Стрижнем усіх законів України — належать вони до політичної, економічної, екологічної чи будь-якої іншої сфери життєдіяльності суспільства — мають бути положення Конституції і вказаних міжнародних договорів. Адже права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і