Заповіт повинен буьт укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений, згідно ст. 541 ЦК України. У відповідності до ст. 37 Закону України «Про нотаріат» в населених пунктах, де немає державних нотаріусів, заповіти посвідчують посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. До нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються заповіти, посвідчені посадовими особами, вказаними в ст. 40 Закону України «Про нотаріат», ст. 542 ЦК України.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус перевіряє відповідність заповіту вимогам закону, також чи не скасований заповіт.

Згідно ст. 535 ЦК України неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов’язкова частка). Прит визначенні розміру обов’язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Заповіт, складений на все спадкове майно без врахування обов’язкових спадкоємців або позбавляє їх законних часток, стає частково недійсним, Він підлягає виконанню лише в частині, що залишиться після виключення з нього обов’язкових часток.

При наявності декількох заповітів, слід мати на увазі, що заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.

Нотаріус перевіряє склад і місце знаходження спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом.

На майно, що не підлягає реєстрації, нотаріальне оформлення права спадкування не обов’язкове. Для здійснення всіх правомочностей власника достатньо фізичної передачі цього майна.

Зміна власника майна, яке підлягає реєстрації, неможлива без нотаріального оформлення права спадщини.

В сільській місцевості найчастіше видаються свідоцтва про право на спадщину на жилі будинки, автомашини, грошові вклади та компенсації, а також на приватизовані земельні ділянки. Об’єктом права спадкування є майно, яке було в наявності на день відкриття спадщини. Однак, якщо на день видачі свідоцтва про право на спадщину вид майна змінився, нотаріус видає свідоцтво на те майно, яке є в наявності на день видачі. Це має місце, якщо після відкриття спадщини будинок знесено, або він згорів. В цьому разі свідоцтво видається на грошове відшкодування за знесений будинок, чи страхову суму за згорілу будівлю.

До введення вдію Закону України «Про власність» частка майна померлого члена колгоспного двору з майна колгоспного двору не виділялась, а залишалась в спільній власності решти членів колгоспного двору. Майно колгоспного двору спадкувались тільки в разі смерті останнього члену колгоспного двору. Такий порядок спадкування поширюється на випадки припинення колгоспного двору з цих підстав до 01.07.1990р.

З введенням в дію Закону України «Про власність» в разі смерті члена колгоспного двору після 30.06.1990р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його членів.

В разі видачі свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок, нотаріусу подається правовстановлюючий документ про належність будинку спадкодавцю. Згідно п. 49 Інструкції право властності на жилий будинок, гараж, інші будівлі і споруди може бути підтверджено:

- нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни;

- договором купівлі-продажу, зареєстрованимна біржі;

- свідоцтвом про право приватної властності на будинок;

- свідоцтвом про право на спадщину;

- свідоцтвом про право властності на частку в спільному майні подружжя;

- договором про поділ майна;

- рішенням суду та іншими документами, що входять в «Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація будинків та будівель в Україні».

На перерахованих документах має бути відмітка про реєстрацію в бюро технічної інвентаризації, а де інвентаризація не проведена - у виконкомі відповідної місцевої Ради народних депутатів.

При відсутності вищеназваних документів, нотаріусу подається довідка виконавчого комітету сільської (селищної) Ради народних депутатів про належність спадкодавцю будинку на праві приватної властності. Довідка має містити в собі дані про належність будинку спадкодавцю на підставі запису в господарській книзі; про розмір житлової площі; наявність господарських будівель, розмір земельної ділянки, а також на яких землях він розташований; до якого типу двору відноситься господарство; дані про страхову оцінку будинковолодіння; про відсутність заборгованості по податках та платежах за біжучий рік; про відсутність арешту (заборони); про наявність чи відсутність заповіту; мають бути перераховані всі члени двору.

Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю. Крім цього нотаріус вимагає довідку землевпорядника про нормативну ціну земельної ділянки для оформлення свідоцтва про право на спадщину.

При наявності в складі спадкового майна автомашини, трактора, мотоцикла, мотороллера, моторної лодки, катера нотаріусу подаються відповідно технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію, судове свідоцтво, або судовий квиток; акт автотехнічної експертизи про оцінку технічного засобу. Про перевірку правовстановлючого документа нотаріус робить відмітку на заяві про видачу свідоцтва, або на цьому ж свідоцтві, що залишається в справах нотаріальної контори.

Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник не зробив розпорядження банківській установі, після смерті вкладника спадкується на загальних підставах. В підтвердження наявності вкладу нотаріусу пред’являється ощадна книжка на ім’я спадкодавця. Про перевірку ощадної книжки нотаріус робить відмітку на заяві про видачу свідоцтва «Ощадна книжка перевірена. Нотаріус (підпис)». При наявності заповідального розпорядження в банківській установі право на спадщину на вклад не видається. Вклад видається банківською установою особі, зазначеній у заповідальному розпорядженні.

Речі домашної обстановки та