Об'єктивну сторону складу злочину утворюють:

1) дія чи бездіяльність;

2) суспільне небезпечні наслідки злочину;

3) причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) та зло-чинними наслідками;

4) місце, час, спосіб, знаряддя та обстановка вчинення злочину.

Суб'єктом злочину визнається фізична, осудна особа (людина), яка досягла встановленого законом віку.

Суб'єкт злочину — це тільки фізична особа. Не визна-ються законом суб'єктами злочину юридичні особи, твари-ни і т. ін.

Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочи-ну розуміла.суспільне значення вчинюваних нею дій і мог-ла керувати ними.

Неосудні особи в уголовно-правовому розумінні не діють і суб'єктами злочину 'бути не можуть. Вчинення неосудною особою суспільне небезпечних дій складу злочину не утворює незалежно від характеру цих дій і тяжкості їх наслідків.

Склад злочину — це органічна єдність всіх його елемен-тів, ознак, оскільки він є лише при наявності всіх його скла-дових частин, всіх ознак, що його утворюють. Відсутність хоча б якоїсь другорядної ознаки виключає наявність всьо-го складу злочину і уголовну відповідальність.

Це правило закріплено в п.2 ст. 6 КПК України згідно з яким уголовну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину.

Притягнутою до уголовної відповідальності може бути лише особа, в діях якої є склад злочину.

Склад злочину — це юридичне поняття про окремий зло-чин. Звідси його різнобічне значення для вирішення питань уголовної відповідальності, кваліфікації злочину, призна-чення покарання та умов його відбування. Крім того, склад злочину має важливе значення взагалі для ефективності бо-ротьби зі злочинністю.

Саме склад злочину, його ознаки складають предмет до-казування в уголовній справі, межі слідства та пошук дока-зів, оскільки встановлювати та доказувати в справі потріб-но не все взагалі, а певні ознаки злочину.

Склад злочину є підставою уголовної відповідальності не тільки для особи, яка безпосередньо вчинила злочин, була його безпосереднім виконавцем і вчинила закінчений злочин.

Склад злочину є також в діях особи, яка готувалася до вчинення злочину чи вчинила замах на злочин (ст.17 КК).

Склад злочину є і в діях всіх співучасників злочину — організатора, підмовника і пособника (ст. 19 КК). Практич-не значення складу злочину, як підстави уголовної відпові-дальності, полягає втому, що з допомогою його ознак:

1) надається можливість притягнути до уголовної відпові-дальності особу, яка вчинила злочин, та виключити ви-падки притягнення до уголовної відповідальності невин-ного — ознаки злочину, визначені законом, дають мож-ливість доказати винність чи спростувати її;

2) утворюються правила кваліфікації злочинів, оскільки ознаки злочину дають можливість відмежування подіб-них злочинів, застосувати саме ту уголовно-правову нор-му, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин;

3) тільки в межах складу злочину можна відрізняти об'єктивні та суб'єктивні підстави уголовної відпові-дальності, оскільки цивілізоване, демократичне право грунтує уголовну відповідальність тільки на суб'єктив-них підставах і рішуче відхиляє об'єктивну осудність. Саме таке визначення складу злочину дає можливість ви-рішити стародавню суперечку — кого засуджує суд — дія-ча чи діяння, злочин чи злочинця? — на користь діяння.

Суд, виходячи із сукупності об'єктивних та суб'єктивних підстав уголовної відповідальності, засуджує особу не тому, що вона здається суду небезпечною, а тому, що в її діях є склад передбаченого законом злочину.

Висновки.

Питання про соціальну природу і причини правопорушень досить складне і відповісти на нього однозначно неможли-во, оскільки в правознавстві існує багато концепцій про причини правопорушень. Вивченням причин і умов вчи-нення правопорушень займається кримінологія. Вона ви-вчає, в першу чергу, причини злочинності, інші правопору-шення вивчаються окремими галузями права, в тому числі адміністративним, трудовим і цивільним. Аналізу причин і умов вчинення проступків у нас, на жаль, майже немає в науковій літературі.

Серед причин і умов вчинення правопорушень виділяють об'єктивні і суб'єктивні причини. Об'єктивними причина-ми виступають конкретні протиріччя в суспільному бутті, в економічних, політичних і соціальних відносинах людей. До суб'єктивних причин правопорушень відносять деформації в правосвідомості, в потребах, мотивах, позиціях, в низько-му рівні моральної і правової культури.

Щоб розглядати питання про причини і умови вчинення правопорушень і злочинів, потрібно вияснити поняття при-чини і умови. Діалектичний матеріалізм визначає при-чинність як об'єктивний, загальний, генетичний зв'язок між явищами. Процес причинності послідовно розвивається в часі, і причина в часі завжди попереджує наслідок.

Причинність полягає в переносі матерії, енергії, інфор-мації від причин до наслідків. Передача інформації — типо-ва властивість причинності в сфері суспільних відносин. Інформація про різні людські проступки, про правила пове-дінки, систему цінностей, про дійсність засвоюється особа-ми через різні джерела і канали інформації і формує світо-гляд і психологію суспільства і соціальних груп.

Причина — наслідок — безкінечна низка (ланцюг) при-чинності. У останньої причини є її друга причина, а в на-слідку — його наслідок останній, другий, перший і т.п. Взає-мозв'язок «причина — наслідок» залежить від умов — су-купності явищ, обставин, які утворюють його середовище, супроводжують і забезпечують певний його розвиток. Місце причин і умов в механізмі причинності різне: причина по-роджує наслідок, умови цьому допомагають (сприяють), але мова завжди йде про сумісну їх дію, як необхідний зв'язок елементів єдиної системи. Комплекси причин і умов, суміс-на дія яких визиває наслідки — злочин і злочинність, — називаються детермінантами.

Причини і умови злочинності — це система негативних для відповідної суспільно-економічної формації соціальних явищ, детермінуючих злочинність як свій наслідок. Причи-ни і умови злочинності по походженню і по суті соціальні. Вони завжди включені в систему соціальних протиріч су-спільства. Причини і умови конкретних злочинів виступа-ють первинним елементом криміногенної системи.

Причини — це