Реферат на тему:

Права людини

1. Які принципи правового статуту людини і громадянина закріплює Конституція України?

Конституція України закріплює важливі елементи основ правового статуту або конституційний статут громадян. Адже тільки вона регулює найважливіші, найсуттєвіші відносини між державою та громадянами. Інші відносини регулюються актами відповідних галузей права (цивільного, адміністра-тивного і т.д.).

Основи правового статусу громадян України визначають ті конституційно-правові норми, які регулюють суспільні відно-сини щодо громадянства, принципів статусу особи, консти-туційних прав, свобод та обов'язків громадян, гарантій реа-лізації, захисту та охорони прав і свобод громадян, відпові-дальності громадян за скоєні ними правопорушення згідно із законом.

Конституційний статус громадян України є одним з голов-них елементів демократичного конституційного ладу держа-ви (ст.ст. 3,4,8,13,14 Конституції). Цей статус невіддільний від закріплених в Конституції України засад демократично-го конституційного ладу — народного суверенітету, поділу державної влади, верховенства права та інших.

Основи правового статусу громадян базуються на певних принципах: невідчужуваності і непорушності прав і свобод громадян, рівноправності громадян, гарантованості консти-туційних прав і свобод громадян, юридичної відповідаль-ності за невиконання громадянами конституційних обо-в'язків. Ці загальнодемократичні принципи статусу грома-дян певним чином відбиті у ст. ст. 11-24 Конституції Украї-ни, яка виходить з ідей природних, а тому невідчужуваних і непорушних прав людини. Ці ідеї відстоювали Руссо, Вольтер. Кант, Радіщев, Сковорода, Шевченко, Драгоманов, Франко, Грушевський та інші філософи, громадські і політичні діячі.

Нормативно-правовими актами, які закріплюють основи правового статусу громадян України, є Конституція Украї-ни, закони України, міжнародні договори, ратифіковані Ук-раїною.

Конституція України є головним правовим джерелом у регу-люванні основ цього статусу громадян. Законами України закріплюються окремі інститути даних основ: громадянства, політичних та інших прав і свобод громадян, судових га-рантій тощо. Конституція України, зокрема, передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, які не вичерпуються Основним Законом.

2. Дайте загальну характеристику поняття "права та свободи людини і громадянина".

Питання прав та свобод людини і громадянина на сьогодні є най-важливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпе-чення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.

Свободу людини визначають певні ознаки. Слід зазначити, що люди є вільними від народження, ніхто не має права порушувати їх природні права. До того ж, у демократичному суспільстві саме держава є головним гарантом свободи людини. За своїм обсягом поняття свободи людини повно відображає принцип, закладений у ст. 19 Конституції України, згідно з яким людина має право робити все, за винятком того, що прямо заборонено чинним законодавством. Свободу людини характеризує й принцип рівних правових можливостей, правового сприяння і правової охорони, який закріплюють демократичні конституції, у тому числі, й Конституція України. Водночас свобода людини як об'єктивна реальність виходить за межі, врегульовані правом, і має витоки у системі інших соціальних норм, що панують у демократичному суспільстві. Треба пам'ятати, що поняття свободи може мати неоднакове тлумачення, оскільки, з одного боку, cвoбoда характеризує загальний стан людини, її соціальний статус, а з другого — конкретизується у можливості вчиняти ті або інші конкретні дії в межах, наданих людині мораллю та правом. Можливості такого роду, що надаються нормами .чинного права, визначаються як суб'єктивні права людини. Теорія права і правова практика розрізняють поняття "права людини" і "права громадянина". У першому випадку мова йде про права, пов'язані з самою людською істотою, її існуванням та розвитком. Людина (як суб'єкт прав і свобод) тут виступає переважно як фізична особа. За Конституцією України до цього виду прав належать право на життя (ст. 27), право на повагу до гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), право на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32) тощо.

Що ж до прав громадянина, то вони зумовлені сферою відносин людини із суспільством, державою, їх інституці-ями. Основу цього виду прав становить належність люди-ни до держави, громадянином якої вона є.

Права людини порівняно з правами громадянина пріоритетні. Адже права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій або іншій державі, а права громадянина — лише на тих осіб, які є громадянами пев-ної країни. Прикладом прав громадянина, закріплених Конституцією України, є право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації (ст. 36), право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38), право на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій (ст. 39), право на соціальний захист (ст. 46) тощо.

Політичні права і свободи громадян закріплюють їх можли-вості у сфері громадсько-політичного життя. До цих прав і свобод відносяться: право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації і т.д.

Кожен має право на свободу світогля-ду і віросповідання. Це право включає свободу сповіду-вати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безпе-решкодно відправляти одноособове чи колективно релі-гійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяль-ність.

Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я