не однакове. В одних випадках в актах переважають норми матеріального права, які закріп-люють здебільшого правовий статус державних органів і їх компетенцію. Це, так би мовити, статичний бік дер-жавно-правового становища суб'єктів конституційного права.
В інших випадках завданням актів є встановлення процедури (порядку) діяльності державних органів. Ти-повими у цьому відношенні є різноманітні регламенти, які детально впорядковують процедуру діяльності Вер-ховної Ради України, Президента України, Кабінету Мі-ністрів України. Процесуальними актами певною мірою можна вважати також Закон "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 p., Закон "Про вибори Президента України", Закон "Про вибори на-родних депутатів України" 1997 р. Більшість норм цих актів є нормами процесуального Права.
Впорядковування процедур — важлива умова ефективної роботи Державних органів, дотримання ними законності і правопорядку. В більшості випадків законо-давець цю проблему вирішує досить просто: в одному документі він об'єднує матеріальні і процесуальні норми (причому співвідношення їх, як правило, складається на користь матеріальних норм). В деяких випадках проце-суальні норми об'єднуються в один структурний підрозділ правового акта. Так, наприклад, в Законі про гро-мадянство України в редакції від 16 квітня 1997 р. про-цесуальні норми зосереджені в основному в розділах 6 ("Порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства України") і 8 ("Оскарження рішень з питань громадян-ства"). Такий спосіб організації правового матеріалу не є випадковим. Очевидно, немає рації надавати окремий акт, який реалізував би процедури, пов'язані з набуттям чи втратою громадянства України.
І нарешті, варто мати на увазі, що більшість джерел конституційного права виходять за межі права: можна говорити про економічні джерела (наприклад, відносини власності), політичні (програми і платформи діяльності політичних партій, інші документи політичного характе-ру), соціальні (соціальна діяльність класів, соціальних груп, громадських об'єднань), соціально-психологічні (різноманітні психологічні установки, мораль).
Висновок
Вивчення студентами-юристами курсу конституційного права України сприяє оволодінню іншими навчальними дисциплінами і професійному формуванню в цілому. Разом з цим цей курс сприяє вихованню правосвідомості і правової культури, формуванню національної ідеології, поваги до Конституції, законів, до держави, державних символів та інших інститутів держави.
Джерела конституційного права мають комплексний характер, оскільки об’єднують і матеріальні і процесуальні норми. Джерела конституційного прав є результатам правотворчості державних органів та безпосереднього творення права самим народом.
Соціальна злагода, соціальний конституціоналізм – мета і ціль молодого українського суспільства; це відповідає ментальності українського народу, його прагненню зберігати територіальну цілісність і єдність, його ставлення до інтересів некорінних національностей. Все це має стати основою конституційного прав України, головне соціальне призначення якого – реалізація ідеї соціальної злагоди.