призначувані судом міри покарань примусового характеру;
Судово-прокурорські нагляди видаються і підписуються головою обласного, крайового, республіканського суду. Але на них посилатися не можна, тому що вони не є джерелом права. Основними видами джерел права в сучасних правових системах є нормативно-правові акти, судові прецеденти, а також міжнародні договори і внутрішньодержавні договори (договори нормативного змісту). Нормативно-правові акти звичайно підрозділяються на закони, нормативні акти виконавчої влади, нормативні акти органів 6конституційного контролю, парламентські регламенти і постанови, акти органів місцевого самоврядування.. Їхнє значення по юридичній силі впливає на відношення між актом казуального тлумачення і керівними постановами пленумів Верховного Суду України. Пленум Верховного Суду України тлумачить законодавство тільки для судів. А Президія Верховної Ради України здійснює тлумачення обов'язкове для всіх суб'єктів правовідносин. Вищі органи судової системи не вправі видавати норми матеріального права, але організаційно-допоміжні правила мають нормативний характер. Вони обов'язкові для будь-якої судової системи і поширюються на широке коло суспільних відносин. Зміст керівних постанов містить у собі:
Роз'яснення діючого законодавства. У результаті формуються логічні висновки, що випливають з його;
Подолання пробілів з використанням аналогії чи закону права;
Доповнюють правила організаційно-допоміжного характеру, що регулюють процесуальну діяльність;
Інструктивні вказівки;
Подолання пробілів у законодавстві створює елементи різнобою і протиріч у судовій практиці. Вони усуваються виданням керівних роз'яснень. Нормативні положення, що містяться в постановах пленумів Верховного Суду України, концентрують у собі найбільш істотне із судової практики для удосконалювання законодавства.
Положення організаційно-допоміжного характеру регулюють питання підвідомчості і підсудності. Вони встановлюють послідовність процесуальних дій. Велика група правил нормативного характеру міститься в постановах пленумів Верховного Суду України. Їх складають вказівки, що визначають основні напрямки судової політики. Вказівками нормативного характеру, також є нагадування нижчестоящим судам про ті юридичні норми і законодавчі акти, що у силу юридичних причин не використовуються в юридичній практиці. Такі нагадування мають на меті правильної кваліфікації суспільних відносин, що є предметом судового розгляду.
Таким чином, що містяться в керівних роз'ясненнях пленумів Верховного Суду вказівки можна розділити на:
Вказівки нормативного характеру. Це організаційно-допоміжні правила загального характеру, створені пленумом Верховного Суду, які мають обов'язкове значення для нижчестоящим суб'єктам;
Указівки, що не володіють властивостями нормативних положень, вони мають значення авторитетних рекомендацій;
14. Акти тлумачення органі1в прокуратури.
Прокуратура України – єдина державна централізована система органів, що здійснюють від імені держави нагляд за виконанням діючих на її території законів, органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Прокуратура України виконує й інші функції, установлені законом України.1
Основні риси актів тлумачення органів прокуратури аналогічні рисам тлумачення судових органів. Генеральна прокуратура видає накази й інструкції, обов'язкові для всіх органів прокуратури. Також Генеральна прокуратура видає вказівки, інформаційні листи і постанови, огляди практики прокурорського нагляду.
Вказівки – це юридичний документ, у якому містяться роз'яснення змісту правових норм і практика їхньої реалізації в діяльності органів прокуратури. Вказівки стосуються окремих питань прокурорського нагляду.
Накази Генеральної прокуратури України доводять до працівників прокуратури найбільш важливі нормативні акти вищих органів державної влади.
Інформаційні листи аналогічні вказівкам. Вони служать для доведення до працівників прокуратури помилок і недоліків їхньої діяльності. У змісті інформаційних листів входять: опис окремих казусів з юридичної практики; висновки, оцінки і пропозиції по удосконалюванню прокурорського нагляду.
У правових актах Генеральної прокуратури містяться наступні роз'яснення:
тлумачення змісту діючих правових норм шляхом їхнього логічного розвитку, уточнення і пояснення;
конкретизація правових розпоряджень і деталізація їхнього застосування;
застосування за аналогією права або закону (подолання пробілів);
нагадування про чинне законодавство;
Акти тлумачення Генеральної прокуратури по змісту аналогічні постановам пленуму Верховного Суду України. Діяльність прокуратури складається ще в повсякденній роботі зі здійснення нагляду за дотриманням законності всіма громадянами, посадовими особами, органами держави і суспільних органів.
Акти тлумачення органів прокуратури, що даються в зв'язку з наглядом за розслідуванням у процесі розслідування кримінальних справ. Дані акти мають риси актів казуального тлумачення й управлінських актів. Вказівки прокуратури по кримінальних справах є обов'язковими для слідчих. Самі акти тлумачення права, здійснювані прокуратурою й органами нагляду в процесі розслідування кримінальної справи, у кінцевому рахунку перевіряються судом при розгляді справи. Усе сказане відноситься і до органів нижчого підпорядкування прокуратури.
15. Акти тлумачення громадських організацій.
15.1 Специфіка актів тлумачення громадських організацій.
Специфіка актів тлумачення громадськими організаціями укладається в особливостях правового положення громадських організацій. Тому характер тлумачення права може бути офіційним і неофіційним. Офіційне тлумачення здійснюється організаціями тоді, коли мається спеціальне доручення з боку органів держави. Існує кілька напрямків, по яких громадські організації здійснюють офіційне тлумачення правових норм:
участь громадських організацій разом з органами держави в розробці і виданні актів офіційного тлумачення;
офіційне тлумачення правових норм на підставі попередньої чи наступної санкції органів держави;
Акти тлумачення можуть бути з питань внутрішньовідомчої компетенції так і міжвідомчих відносин. Обов'язковість таких тлумачень поширюється тільки на підлеглих даної організації. Їхня юридична чинність менша ніж у роз'яснень органів держави.
15.2 Акти тлумачення профспілкових органів.
До актів тлумачення громадських організацій відносяться акти тлумачення профспілкових органів, що відрізняються своєю численністю і мають як нормативний, так і казуальний характер. До компетенції профспілок входить:
участь у встановленні умов праці;
участь у застосуванні законодавства про працю;
контроль за дотриманням трудового законодавства;
участь у розгляді трудових спорів;
15.3 Тлумачення в діяльності споживчої кооперації.
Споживча кооперація поєднує частину сільського населення, здійснює торгове і побутове обслуговування на селі. Акти тлумачення видаються у вигляді постанов, інструкцій, інформаційних і консультативних листів.