Курсова робота з права
Договір підряду
Зміст
Вступ
Тема даної курсової роботи – «Договір підряду».
Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з такими категоріями цивільного права як цивільно-правові договори, зокрема договори підряду та побутового замовлення. Дана робота має на меті допомогти набути основ фундаментальних знань, що стануть підґрунтям у вивченні даного питання, у правильному розумінні приписів чинного законодавства та правової практики
Основними завданнями при написанні роботи стали:
підбір та аналіз нормативних та наукових джерел, присвячених проблемам зобов’язального права;
узагальнення отриманих даних;
оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної курсової роботи.
Предметом дослідження в даній роботі є така галузь цивільного права як зобов’язальне право, а об’єктом дослідження виступає договір підряду та договір побутового замовлення.
В роботі розкриті наступні питання:
поняття та значення договору підряду;
права та обов’язки сторін;
відповідальність сторін;
договір побутового замовлення.
При написанні роботи автором були використані Закони України та інші нормативні документи, зокрема Цивільний Кодекс України, Цивільний процесуальний Кодекс України, підручники, монографії з правознавства, цивільного та господарського права тощо.
1. Поняття та значення договору підряду
Відповідно до статті 332 Цивільного Кодексу України (ЦК), договір підряду – це такий договір, за яким підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.
Громадянин може прийняти на себе виконання роботи за договором підряду лише у випадках, не заборонених законом, і при умові виконання цієї роботи особистою працею.
На виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис.
Якщо виникла необхідність значно перевищити складений кошторис, підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. В цьому разі замовник має право відмовитися від договору, відшкодувавши підрядчику понесені ним витрати. Якщо підрядчик не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат. (ст. 335 ЦК)
На відміну від зобов'язань по передачі майна, зобов'язання підрядного типу регулюють економічні відносини по наданню послуг. Іншими словами, підряд відноситься до таких зобов'язань, при яких боржник зобов'язується не що-небудь дати, а що-небудь зробити, тобто виконати визначену роботу. Виконання роботи підрядчиком спрямовано на досягнення визначеного результату, наприклад, виготовлення речі, здійснення її ремонту, поліпшення або зміна її споживчих властивостей або одержання якогось іншого результату, що має конкретне речовинне і відособлене від виконавця вираження. Останнє порозумівається тим, що результат роботи підрядчик зобов'язаний передати замовникові.
Відзначена ознака зближає підряд і купівлю-продаж. При договорі підряду, як і при купівлі-продажу, боржник передає річ у власність кредитора, однак договір підряду, хоча і може передбачати передачу речі в якості результату виконаної роботи у власність замовника, спрямований на виготовлення речі, обумовленої в момент укладання договору родовими ознаками. Навпроти, предмет договору при купівлі-продажу вже на цей момент може бути індивідуально-зумовленим. Крім того, підрядчик зобов'язаний передати не будь-яку річ, а саме ту, яка стала результатом його роботи. Таким чином, підряд охоплює відносини не тільки товарного обігу, але і виробництва матеріальних благ.
Близькість підряду і постачання визначена тим, що в момент укладання договору речі, яка повинна бути передана кредиторові, як правило, ще немає в наявності, її тільки збираються виробити. Розходження ж між цими зобов'язаннями полягає в спрямованості зобов'язання постачання на задоволення потреб суспільства в масових, типізованих видах товарів, у той час як підрядні відносини спрямовані на задоволення індивідуальних запитів і вимог замовника. Крім того, за договором підряду річ може виготовлятися з матеріалу, як підрядчика, так і замовника, а за договором постачання — тільки з матеріалу постачальника (виробника). Нарешті, постачання зобов’язує боржника лише до передачі речі у встановлений термін, а підряд у першу чергу зобов'язує боржника її виготовити — виконати роботу, а вже потім її передати.
Часто виникає необхідність розмежування підряду і трудового договору. Їхня близькість визначена тим, що обидва договори охоплюють правовим регулюванням процес праці. При цьому сформовані в господарській практиці форми організації праці настільки зближають ці дві форми правового регулювання відносин у сфері праці, що грань між ними стає недостатньо чіткою. Особливо це помітно в зв'язку з виконанням громадянами робіт з так називаних трудових угод. Який договір лежить в основі трудової угоди — трудовий або підрядний — можна з'ясувати, лише зрозумівши суть розходжень між цими договорами. І замовника в договорі підряду, і роботодавця в трудовому договорі змушує до укладання договору потреба в діяльності якого-небудь фахівця, однак спосіб, форма задоволення цієї потреби різні. Так, за договором підряду задоволення інтересу замовника забезпечується результатом роботи підрядчика, по трудовому ж договору інтерес підприємця полягає у виконанні працівником визначеної трудової функції, яка визначається спеціальністю, кваліфікацією і посадою. Іншими словами, основний акцент у регулюванні трудових відносин робиться на регламентацію процесу праці, у той час як при підряді він зміщений на регламентацію досягнень і передачі результату праці замовнику.
Підрядчик не залежить від замовника при визначенні способу виконання замовлення і досягнення результату. Крім того, для підряду характерно те, що підрядчик виконує роботу з власних матеріалів, самотужки і власними засобами, ризикує не одержати винагороду за виконану роботу при випадковій загибелі або ушкодженні її результату, тобто підрядчик працює на свій ризик, а за трудовим договором працівнику винагорода повинна бути виплачена навіть якщо виконана їм робота не привела ні до якого позитивного результату, тому що оплаті, хоча б і в мінімальному розмірі, підлягає сам процес виконання