До суб'єктів, які мають право апеляційного оскарження, на-самперед відносяться сторони — позивач і відповідач. Оскільки в апеляційному провадженні вирішується питання про пра-вильність рішення суду першої інстанції, то в цьому провадженні також присутні дві протилежні сторони, які відстоюють свої інте-реси. Адвокат має пояснити клієнту, що в апеляційному провадженні сторони по-винні бути ті ж, що й у суді першої інстанції. Позивач не може в суді другої інстанції висувати вимоги до іншої особи, яка не бра-ла участь як відповідач в суді першої інстанції, як і відповідач не вправі апелювати протії особи, що не брала участі в попередньо-му провадженні.

За правилами ст.294 ЦПК України адвокат подає апеляційну скаргу через суд першої інстанції, який розглянув справу. Такий порядок скорочує строки їх розгля-ду, тому що дозволяє судді негайно зробити процесуальні дії, пе-редбачені ст.295 ЦПК України. У випадку надходження апе-ляційної скарги (апеляційного подання) безпосередньо до суду апе-ляційної інстанції ці процесуальні документи підлягають направ-ленню до суду, що ухвалив рішення.

Порядок подачі апеляційної скарги (апеляційного подання) охоплює питання про строки здійснення цієї дії, про вимоги до форми і змісту таких процесуальних документів, а також про наслідки їх недотримання.

Апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом одного місяця з наступного дня, після проголошення рішення (ч.1 ст.292 ЦПК). Додаткове рішення (ст.214 ЦПК), може бути оскаржене у цей же строк, починаючи з наступного дня його проголошення (ч.2 ст.292 ЦПК).

Пропущений строк на подачу апеляційної скарги (подання) мо-же бути поновлений судом за заявою особи, яка її подала за наяв-ності належних підстав. При їх відсутності скарга, подання зали-шається без розгляду, про що постановляється ухвала.

Право апеляційного оскарження і внесення подання зумовлене об'єктом оскарження. Ними є рішення суду першої інстанції (повністю або частково), які не набрали чинності (ч.1 ст.231 ЦПК). Обмеження в оскарженні окремих рішень суду першої інстанції в главі 40 ЦПК, якою врегульовано апеляційне провадження, не пе-редбачено, але з аналізу норм ЦПК, які не допускають оскарження рішень суду першої інстанції, постановлених у справах з виборчих і адміністративно-правових відносин, можна зробити висновок, що вони не підлягають апеляційному оскарженню і перевірці. До них відносяться рішення судів, постановлених за першою інстанцією у справах із скарг на неправильності у списках виборців і в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі; із скарг на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії з виборів депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних міських, обласних рад і заявах про скасування рішень виборчих комісій; із скарг на рішення, дії або бездіяльність

Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої Комісії з виборів Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України; із скарг, заяв на рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій з виборів народних депутатів України; із скарг на рішення, дії або бездіяльність Цент-ральної виборчої комісії; із скарг на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень.

При складанні апеляційної скарги адвокат має керуватися вимогами, які пред'явля-ються до форми і змісту апеляційної скарги. Згідно ст.293 ЦПК України апеляційна скарга викладається чітким машинописним текстом і повинна містити: 1) назву суду, до якого подається скарга; 2) назву особи, яка подає скаргу, її місце проживання або знаходження, поштовий індекс, но-мер засобів зв'язку; 3) повна і точна назва інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку; 4) посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскарження; 5) обґрунтування апеляційної скарги, у чому полягає непра-вильність рішення (ухвали) суду, обставини справи та закон, яким спростовується рішення; нові факти чи способи доказування, які ма-ють значення для справи і заперечення проти доказів, коли суд пер-шої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті або коли не-можливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами; пе-релік використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції; 6) прохання особи, яка по-дає скаргу; 7) перелік письмових ма-теріалів, що додаються до скарги.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.

Прийняття судом скарги, подання породжує певні процесуальні правові наслідки — виникає процес у цій стадії. Особи, які беруть участь у справі, стають суб'єктами цнвільно-процесуальних пра-вовідносин в апеляційному провадженні і можуть здійснювати про-цесуальні права й обов'язки, визначені для них ЦПК, в залежності від того, яким конкретним суб'єктом вони виступають. Вони ма-ють право у встановлений судом строк подати пояснення або запе-речення на апеляційну скаргу, подання до суду, рішення якого ос-каржується, і до суду апеляційної інстанції. Такі пояснення і запере-чення мають відповідати за процесуальною формою і змістом ви-могам, що пред'являються до апеляційної скарги, подання, перед-баченим ст.293 ЦПК. їх мета — довести до відома суду суб'єктивні судження таких осіб з приводу підставності апеляційної скарги і пе-реконливості їх обґрунтовування. Тому адвокати повинні користуватись цією можливістю, оскільки відомості, які містяться у поясненні чи запереченні, можуть стати цінним матеріалом.

Складання пояснення на скаргу не менш відповідальне, ніж