складання самої скарги. Тут адвокат повинен також виявити відмінне знання обставин справи, діючого законодавства, логічно літературною мовою викласти свої думки. Адвокат, який дозволить собі припуститися хоч незначної недобросовісності, наприклад поверхово вивчити матеріали справи, не надасть довірителю необхідної допомоги.
Залежно від характеру помилки, допущеної судом першої інстанції, представник може в апеляційній скарзі ставити пи-тання про усунення її шляхом зміни рішення чи постановлення нового. Вимога про це ставиться тоді, коли відсутня потре-ба збирати або додатково перевіряти докази, а обставини справи повно і правильно досліджені судом першої інстанції, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права.
При виявленні недоліків апеляційної скарги вона залиша-ється за ухвалою судді без руху, про що повідомляється пред-ставник, котрому пропонується у визначений строк усунути недоліки.
Цивільним процесуальним засобом реалізації права на ос-карження виступає заява співучасників і третіх осіб про при-єднання до апеляційної скарги. Заява про це подається у письмо-вій формі, довільного змісту і державним митом не оплачується. Але заява представника про приєднання співуча-сника чи третьої особи до апеляційної скарги вважається такою, коли по правових підставах і правових наслідках збігається із апеляційною скаргою. Приєднання до апеляційної скарги реалізу-ється поданням заяви у суд першої чи апеляційної інстанції.
Представник особи, який подав апеляційну скаргу, може відмовитися від неї за наявності у нього повноваження від довірителя (статті 229, 115 ЦПК).
Передбачений законом порядок апеляційної перевірки рі-шень суду першої інстанції забезпечує особам, що беруть участь у справі, та їх представникам можливість брати активну участь в засіданні суду апеляційної інстанції. Позивач або його представник вправі відмовитися від позову або укласти мирову угоду. Таким правом може скористатися і третя особа, яка заявляє самостійні вимоги. Повноваження представників на виконання зазначених процесуальних дій має бути спеціально оговорено у дорученні.
Касація — це спосіб оскарження судових рішень, які набрали чинності (законної сили), на підставах неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуаль-ного права.
Процесуально-правовий інститут касаційного провадження пе-редбачає можливість оскарження рішень, ухвал, постановлених су-дом першої інстанції лише у зв'язку з порушенням матеріального чи процесуального закону які не були оскаржені в апеляційному по-рядку, а також рішення її ухвали суду апеляційної інстанції. Основ-ною функцією касаційної судової інстанції є перевірка законності розглянутих справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, та забезпечення однакового застосування закону. Судом касаційної інстанції нині є Верховний суд України, активно проходить процес формування Касаційного суду України, якому в подальшому буде передано ці функції.
Право касаційного оскарження і внесення касаційного подан-ня — це право на порушення провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень та ухвал суду, що набрали за-конної сили суб'єктами права касаційного оскарження і подання.
Суб'єктами права касаційного оскарження виступають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не бра-ли участі у справі, коли суд вирішив питання щодо їх прав та обов'язків і постановив рішення чи ухвалу.
Право касаційного оскарження і касаційного подання обме-жується об'єктом оскарження, яким є: рішення та ухвали, поста-новлені судом першої інстанції у зв'язку з порушенням ними ма-теріального чи процесуального права, які не були оскаржені в апе-ляційному порядку, а також рішення та ухвали, постановлені судом апеляційної інстанції.
Притягнуті чи допущені до процесу сторони й інші особи вправі оскаржити в касаційному порядку рішення та ухвали неза-лежно від фактичної участі в судовому розгляді. Адвокат вправі оскаржити рішення, якщо таке повноваження спеціально обговорено в довіреності, виданій особою, яку він представляє (ст. 115 ЦПК України). Законному представнику (ст. 111 ЦПК України) для подачі касаційної скарги спеціальних повноважень не потрібно.
Касаційна скарга подається про-тягом одного місяця з дня проголошення рішення чи ухвали суду апеляційної інстанції або протягом одного року з дня проголошен-ня рішення чи ухвали суду першої інстанції, якщо ці рішення або ухвали не були оскаржені в апеляційному порядку.
У разі пропуску строку на касаційне оскарження з причин, виз-наних судом поважними, суд за заявою особи, яка подала скаргу може поновити цей строк, але не більше ніж у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскар-ження. Про поновлення строку на касаційне оскарження або повер-нення касаційної скарги, касаційного подання прокурора судом першої інстанції виноситься ухвала.
Процесуальним законом регламентовані не тільки строки, але й порядок подачі касаційної скарги. Адвокат подає касаційну скаргу через суд першої інстанції, в якому знахо-диться справа. До касаційної скарги, оформленої з порушенням вимог, установлених ст.322 ЦПК України, а також касаційної скарги, не оплаченої державним митом, застосовуються правила ст. 139 ЦПК України.
Касаційна скарга повинна бути складена адвокатом в письмовій формі, надрукована чітким машинописним текстом. У касаційній скарзі вка-зується: 1) назва суду, до якого подається скарга; 2) осо-ба, яка подає скаргу, її місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку; 3) посилання на рішення, ухвалу, що оскар-жується, та межі оскарження; 4) обґрунтування касаційної скарги: назва закону, з порушенням яко-го постановлено рішення, ухвалу; у чому полягає порушення чи не-правильне його застосування та яке свідчить про те, що рішення чи ухвала постановлені внаслідок цього порушення; 5) прохання особи, що подає скаргу; 6) перелік письмових матеріалів, доданих до скарги.
Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її пред-ставником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження пред-ставника, якщо в справі немає такого документа. До